Операція «Реанімація», або Комбінату бути?

Тема побудови електрометалургійного заводу в м. Біла Церква знову стає актуальною, в інтернеті з'явилась інформація, що “Євро Фінанс ЛТД” розморозить проект будівництва

От і минуло п’ять місяців 2012 року. Песимісти підраховують кошти, витрачені на підготовку країни до футбольних баталій і чекають кінця світу в грудні. Оптимісти чекають Євро 2012 з надією на перемогу збірної України і купують календарі на 2013 рік. Прагматики чекають виборів народних депутатів і стверджують, що Україна до кінця світу встигне обгадитися як на смарагдових полях, так і на політичній ниві. А я нагадаю, що саме в 2012 році мав на повну потужність запрацювати Білоцерківський електросталеплавильний комбінат. Навколо цього проекту в свій час було наламано чимало списів, дров, людських доль. Навіть референдум був проведений, але білоцерківці вирішили, що кухонний протест значно дієвіший за заповнений бюлетень, тож плебісцит було проігноровано. Результатом ігнору став гарно вирівняний будівельний майданчик під зведення заводських корпусів, що зеленів бур’яном останні три роки. Та ось містом почали поширюватися чутки про те, що святе місце порожнім не буває, тож скоро на майданчику закипить робота. Під час святкування 15-ї річниці відновлення козацтва на Білоцерківщині Голова Білоцерківської райдержадміністрації Андрій Немна на чутки навколо комбінату відповів наступним чином: «Я зустрічався з власником буд майданчику, і він мені говорив про можливу розконсервацію будівництва, хоча я перспектив у цьому не бачу. Я пропонував зробити на цьому місці торгову зону, за принципом «7-го кілометру», для всієї Півночі України. Можливо, буде так, а може, розморозиться будівництво. Думаю, якась дія буде робитися.»

Тогочасні прихильники будівництва також не вірять у відродження проекту, хоча й жалкують за ніби втраченим шансом. Колишній заступник міського голови Віктор Росоха говорить, що комбінат був би корисним для міста. Питання в тому, щоб при будівництві та експлуатації дотримувалися всі норми європейських стандартів, а водозабір на потреби виробництва компенсовувався б за рахунок непрацюючих підприємств. При цьому він каже, що п’ять тисяч робочих місць на комбінаті – явне перебільшення. Максимум можна було розраховувати на півтори тисячі вакансій.

Як бачимо, сумнівів у поновленні будівництва вистачало. Тим більшою сенсацією стало повідомлення про те, що Алі Мохаммад Хані Омран під час з’їзду Української асоціації вторинних металів заявив про розморожування проекту. За його словами, ринки почали стабілізуватися, тож, не дивлячись на складнощі, будівництво заводу є справою реальною. Власник дав зрозуміти, що в проект внесено зміни, суть яких зводиться до зменшення об’ємів річної виплавки металу до 800 тис. тонн (раніше 1500 тис. тонн) з перспективою доведення виробництва до 1000 тис. тонн. Левова частина продукції має реалізовуватися на внутрішньому ринку, зокрема будівельним компаніям Київської області та Західної України. На заводі планується встановити обладнання фірми Danieli (раніше «Сіменс»), а об’єм інвестицій в підприємство складе 500 мільйонів доларів. Неофіційно стверджується, що такі грошові ресурси стали можливі завдяки появі в складі засновників «Євро Фінанс ЛТД» представника бізнесу з міста Єнакієво. Про його ім’я зараз можна тільки здогадуватись.

Депутат міської ради Микола Бондаренко, почувши цю інформацію, категорично заявив: «Доведеться знову мобілізовувати людей на протести, щоб не допустити будівництва!»

Напевно, ні в кого з білоцерківців не виникає сумніву в необхідності відродження промислового потенціалу міста, але в цьому питанні необхідно проявити мудрість і виваженість, щоб не вийшло так, як у місті Коростень. Там новітній завод з випуску плит МДФ не тільки накривав їдким димом міські будинки, а й отруїв річку ядовитими стоками.