22 червня – вічне нагадування про велич і трагедію українського народу

Людей єднає не примус одних мислити категоріями інших, а спільне майбутнє, спільна праця на користь України.

Сьогодні – у день початку Великої Вітчизняної війни в Україні відзначається День скорботи і пам’яті.

На превеликий жаль, події минулого нашого народу викликали і викликають емоційне і нервове обговорення у нашому суспільстві. Обговорення – від якого один крок до протистояння.

Мабуть саме тому конструктивні і помірковані політики, які живуть не вчорашнім, а сьогоднішнім днем, намагаються уникати категоричних висловлювань про події, що ведуть не до консолідації, а до розколу суспільства. На моє переконання, це абсолютно вірний шлях, оскільки людей єднає не примус одних мислити категоріями інших, а спільне майбутнє, спільна праця на користь України.

Але це абсолютно не значить, що слід ігнорувати знакові для усієї вітчизняної історії дати, залишатися осторонь проблем людей, для яких вони є найбільш пам’ятними у житті подіями.

І саме сьогодні – 22 червня – така дата.

Ми схиляємо голови у скорботі за тими, чиї життя забрала страшна катастрофа війни, хто не дожив до Перемоги, повернувся зі скаліченими тілами і душами. Таких катастроф, як український народ, не виніс жодний народ у ХХ столітті.

А тому нині маємо щодня доводити, що Україна, переживши чорні часи, має історичне право на потужний розвиток, гідне життя її громадян.

У День скорботи і пам’яті активісти Вінницької обласної організації «УДАРу» Віталія Кличка» вшанували багатьох вінницьких ветеранів, людей похилого віку, які відстоювали право українського народу на існування, працювали у тилу, відбудовували зруйновані міста і села після війни.

Вони мають право на гідну старість. І ми маємо зробити все, щоб це право забезпечити.

Голова Вінницької обласної організації

«УДАРу» Віталія Кличка

Ігор Ткачук