В Криму на зустрічі двох президентів запущена ідея федералізації України

Політики повинні вирішувати проблеми, а не створювати їх.

В Україні, руками нашої “еліти”, за підтримки президента Росії Путіна запущено ідею федералізації України.

Зустріч президента України Віктора Януковича з президентом Росії Володимиром Путіним 12 липня в рамках засідання українсько-російської комісії, події до зустрічі, події після зустрічі показали очевидне – на Януковича, як на президента на чергових та, можливо, позачергових виборах ніхто не ставить. Але то проблема Януковича – свій шлях він обрав сам разом зі своїми придворними. Ізолювавши себе від цивілізованого світу політичними переслідуваннями, втративши підтримку своїх громадян жагою до збагачення вони прораховували наслідки. Гірше, якщо ні.

Те що стосується нас, в якій країні доведеться нам жити – це вже наші проблеми. В подіях після зустрічі президентів вбачаються ознаки того, що Україну хочуть ділить за допомогою механізмів федералізації. Ділить – це для них звичне явище. Так була поділена державна власність, так ділиться державний бюджет. Дійшла черга до України. Федералізація, це збереження своїх статків під приводом піклування про громадян.

Розглянемо деякі події, які відбулися після зустрічі двох президентів в Криму. Сама зустріч, маневри Путіна по Криму до зустрічі вказували на те, що нашого президента “в упор не видят”. Ні зараз, ні в майбутньому.

І так. Єдиним, можливо, результатом зустрічі президентів була спільна заява про делімітацію морського простору в Азовському і Чорному морях. Перед тим, як ділить, потрібно знати що ділить.

Після зустрічі, президент Путін заїхав на дачу до кума, колишнього главу адміністрації президента України Віктора Медведчука. Сам факт візиту не є особливим. Путін заїхав до похресниці. Але відео, де Путін з Медведчуком наостанок про щось шепчуться (хоча перед цим в кадрах була чутна кожна фраза) облетіло весь світ.

В п’ятницю 13-го, лідер громадського руху “Український вибір” Віктор Медведчук приступив до реалізації ідеї переходу України до федеративного устрою. Очолювана ним організація в п’ятницю провела круглий стіл, на якому обговорювався алгоритм зміни державного устрою й строки реалізації проекту. А перед цим, у своєму відеоблозі, анонсуючи свій проект “Федеративна Україна” і проведенні однойменної конференції Медведчук оголосив: “Федералізація нашої країни — це єдині й безальтернативні ліки проти її розколу, погроза й реальність якого існують”.

Тоді ж, в п’ятницю, прем’єр Криму Анатолій Могильов, який навіть перед тим як чхнути дивиться в бік Банкової, Межигір’я, Мухолатки, несподівано заявив на засіданні “круглого столу” “Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим”, що відродження і розширення повноважень автономії дозволить ефективно реалізувати наявний у регіону потужний економічний потенціал. Тобто теперішніх повноважень його боса, президента країни виявляється для покращення вже сьогодні наразі недостатньо.

Екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, мабуть яскраво бачачи тенденції, на прес-конференції заявив, що з Україною “просто ведуть гру, яка називається так: Україна – це якесь незрозуміле політичне утворення, яке повинне так чи інакше десь кудись зникнути”.

Таким чином проглядається наступна картина:

• Януковича, як главу держави (чи то президента, чи то прем’єра після змін до Конституції) на майбутніх виборах вже ніхто не розглядає;
• Виникає потреба у Януковича та його “сім’ї” захисту своєї власності, при невідворотній міжнародній ізоляції та наростанні протестних настроїв всередині країни;
• На черзі гарячкове бажання ввести в дію закон про “язики”;
• Придворні Януковича й не тільки розпочали конкретні сепаратиські кроки.

Наразі, діюча влада не зацікавлена в федералізації України, оскільки майже необмежена влада цілком задовольняє її потреби. Але прогнозуючи свій майбутній програш на парламентських, а потім на президентських виборах, можливо єдиним виходом в цій ситуації для “сім’ї” є федералізація України, яка відбере повноваження в центральних органів влади, в теперішньої опозиції. Тоді маніпулюючи на місцевому рівні з місцевою “елітою” є великий шанс зберегти свій вплив та статки. І як найкращим сценарієм мало бути створення ПІСУАРу (південні та східні області – південно-східна автономна республіка).

“Еліта” таким чином:

• Зберігає свій вплив на потужні економічні регіони з російськомовною підтримкою;
• В разі нищівного програшу на майбутніх виборах президента, коли навіть возячи мішками фальшиві бюлетені вже не можливо фальсифікувати, ПІСУАР буде потужним фактором в торзі за збереження своїх статків;
• Президент Путін в ейфорії, тому як отримує потужний вплив на розділену та ослаблену Україну, особливо на ПІСУАР;
• Та й кум Медведчук в ПІСУАРі при підтримці кума Путіна буде грату одну з ключових ролей. Якщо не головну.

А Україна?

• Розділена Україна втрачає й без того слабкі позиції серед економічно розвинених країн;
• “Еліта” й надалі буде “покращувати” життя своїх громадян;
• Федералізація й розділення України жодним чином не вплине на підвищення рівня життя дев’яноста відсотків її громадян.

Тому як питання федералізації, як і мови, як і прапорів, як і конфесій стоять в порядку денному на останніх позиціях. Сучасні жінки сформували вимоги до чоловіків: “Чоловік повинен вирішувати проблеми, а не створювати їх”. Сучасні українці мають сформувати вимоги до політиків: “Політики повинні вирішувати проблеми, а не створювати їх”. Проблеми українців, це бідність та корупція і як наслідок надзвичайно низький рівень життя. Другий знизу за словами міністра Тігіпка.

Україна розділена двома межами:

1. Бідність – список “Форбс”;
2. Активні українці – “совок”; ті, хто обирає собі президента – ефективного менеджера і тих хто обирає собі президента царя, який про все подбає, зробить покращення життя вже сьогодні.

В вирішенні головної проблеми України та українців, а саме першої – бідності, друга зовсім не заважає. Тому як ті, хто обирає собі керівника країни – ефективного менеджера, вони формують таку систему в Україні (політичну, економічну, судову, медичну, податкову інш.), яка створює середній клас (малий та середній бізнес, наймані працівники, які одержують зарплату гідну середнього класу), які в свою чергу створюють робочі місця, соціальний та медичний захист для всіх.

Й унітарна Україна, особливо теперішні повноваження президента Януковича дають найкращі механізми для вирішення проблем громадян, підвищення їх рівня життя. Унітарна Польща, передавши великі повноваження на місцеві рівні, без федералізації, вирішила як проблеми місцевих влад, так і самих громадян, піднявши рівень їх життя до таких висот, що зараз ми споглядаємо на них як на взірець. Це коли за отриману зарплату отримуєш такий рівень життя, соціальні гарантії, що вже починаєш дивитись в бік Англії, як взірець. І вже точно не в наш бік.

Було б тільки бажання у президента покращувати життя в рамках діючою держави та з тими повноваженнями, що має. Й тільки турбота про збільшення свої статків та їх збереження буде керувати майбутніми діями Януковича.

Тому яка буде Україна, бідна, розділена, чи єдина, красива та квітуча, з високим рівнем життя залежить виключно від нас. Від нашого вибору.

В тому числі й від вибору-2012.