Події, що розвиваються в Печерському суді столиці України вкотре змусили задуматись - а що було перше, курка чи яйце. Що є зараз перше, бажання провідних каналів телебачення сказати те, що вони хочуть сказати. Чи бажання глядачів почути те, що вони хочуть почути. Відчуваючи реакцію громадян, складається враження, що головним в судовому процесі є те, що підсудна Тимошенко не встає. А сам судовий процес, його основна функція - здійснення правосуддя - це питання другорядне. Хоча б мало бути навпаки.
Ну не встає підсудна Тимошенко! Ну не хоче. Ну не сприймає вона усталені правила поведінки в суді. Погоджуюсь, що кожний громадянин повинен дотримуватись норми закону, поважаючи їх. Це обов'язкова умова демократичного процесу загалом, в т.ч. і в суді. Але чи є той суд? Окрім вивіски...
Так, підсудна не встає. Але зараз, вона не є посадовою особою. І як кожен громадянин може робити те, що прямо не заборонено законом. Ну не заборонено законом не вставати. Такої норми суд не навів. І спираючись на статтю 55, частина 5 Конституції України, де написано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, таким чином захищає свої права та свободи від порушень. А вони таки очевидно є.
Сторона обвинувачення, прокурори, а також суддя, головуючий, вони є посадовими особами. І на відміну від нас, громадян, від підсудної, свої дії здійснюють виключно у межах повноважень, на підставі і у спосіб, визначений законом. Все інше, це перевищення влади або службових повноважень, що є небезпечним злочином і карається ст.365 Кримінально процесуального кодексу України .
Якщо підсудна Тимошенко не встає, не називає свого прізвища, запізнюється, задає незручні запитання свідку Азарову, виявляє неповагу до суду - це відповідальність, за яку законом не передбачено санкції у вигляді арешту. За деякі з них наступає адміністративна відповідальність. І наступає вона також в установленому законом порядку.
А от суддя, головуючий у суді Родіон Кірєєв мав діяти виключно у законний спосіб. І оголошуючи постанову мав опиратися виключно на норми закону, в даному випадку на норми КПК. Статтею 148 КПК дано вичерпний перелік підстав для застосування запобіжних заходів. Головуючий у суді також мав на підставі ст. 13 КПК дослідити в змагальному процесі матеріали, факти, які могли бути підставою для арешту. Цього не було зроблено, що має всі ознаки перевищення влади або службових повноважень.
Суд, керуючись законодавством, повинен створювати рівні умови і для звинувачення, і для захисту та не може бути упередженим. При допиті свідка Миколи Азарова права свідка на допит рідною, російською мовою були дотримані, то права звинувачуваної згідно ст.19 того ж КПК на перекладача було проігноровано. Таке право у свідка є - вимагати перекладача в суді. Ну якщо й образився Микола Янович на підсудну за перекладача, за неприємні питання про Росукренерго, то можливо краще б його втішити капустою - він її полюбляє. Але ж не кидати за грати опонента. Це вже геть не демократія в цілому і не змагальний процес в суді.
Погджуюсь з першим Президентом України, який у своєму блозі написав: "Печерський суд прийняв необґрунтоване, неадекватне ситуації, невиправдане політично рішення щодо арешту Ю.В.Тимошенко, чим наніс значної шкоди Україні. Бо йдеться не лише про Ю.Тимошенко, а про загально правовий, загально демократичний контекст".
"В історії України уже таке було. І ми знаємо наслідки. Ще до цього часу оплакуємо мільйонні жертви. Це невтішні прогнози. Нажаль, реалії також не менш невтішні.
Заради забезпечення демократії ми повинні зупинити правову вседозволеність, бо вона, як свідчить історія, пожирає не лише ворогів, але і власних дітей.
Такими діями українське правосуддя значно ускладнює нам дорогу до Європи, породжує зневіру в заяви української влади про наш демократичний курс",- додав Л.Кравчук.
Правник С.Головатий також зазначив, що суд над екс-прем'єр-міністром, над лідером потужної опозиції має бути взірцем українського правосуддя.
Днями вітчизняне МЗС устами речника Олега Волошина зробило заяву, де закликав посадовців ЄС не реагувати на арешт екс-прем`єра Юлії Тимошенко занадто гостро.
"Ми очікуємо, що майбутні відносини між Україною та ЄС є ширшими, ніж доля одного політика, що вони прийматимуть своє рішення про зону вільної торгівлі та асоціацію з Україною незалежно від того, буде Тимошенко заарештовано, чи ні. На кону - майбутнє 45 мільйонів громадян", - заявив Волошин.
Шановні громадян України! Вдумайтесь в ці слова. Перечитайте будь ласка ще раз. Цими словами зовнішньополітичне відомство не тільки оббілює ймовірний злочин конкретної посадової особи, але на весь світ заявляє, що права та свободи кожної окремої особи ніщо "по сравнению с мировой революцией". Незалежно хто ця особа. Політик, науковець, робітник, селянин чи домогосподарка. Права особи є головною цінністю Європейського союзу, основою існування світового співтовариства. Цією заявою продемонстровано несумісність України та європейських прагнень.