Влада України покінчила зі страхом перед Луценко. Тимошенко на черзі

Зміна обвинувачення у суді Юрію Луценко та ймовірне закриття цієї справи говорить тільки про те, що борючись зі своїми страхами, рятуючи себе “еліта” розпочала шлях в небезпечному напрямку для держави

Ще одна знакова подія трапилась в Україні, яка змінює наступний хід подій як в житті держави, так і в її “еліти”.

Генеральна прокуратура несподівано узріла очевидне та змінила обвинувачення екс-міністру внутрішніх справ Юрію Луценку в суді за епізодом про стеження за водієм екс-першого заступника голови СБУ Володимира Сацюка.

Ще зовсім недавно, навіть й тижня не пройшло, прокурори обвинувачення з одержимою впевненістю стверджували про беззаперечність доказів слідства провини Юрія Луценка. Відкидали щонайменший сумнів в зворотньому. Не знали вони одного – концепція змінилась.

Звичайно, це перемога захисту адвокатів Луценка, які провели колосальну роботу по збору матеріалів, що доводять безглуздість звинувачення. Особливо, що доклали неймовірні зусилля довести це самим собі в умовах судової шизофренії.

Це моральна перемога Юрія Луценко, як людини, котру тупо намагаються зламати, помститись, знищити руками правоохоронних органів держави та за рахунок платників податків.

Але до свята правосуддя, до нього ще так далеко. Просто концепція помінялась в надсудовому органі – на Банковій.

Зовсім випадково тверда впевненість прокурорів змінилась на повний сумнів та співпала з нещодавнім візитом президента Росії Володимира Путіна в Ялту й зустрічі там з кумом Віктором Медведчуком і з президентом України Віктором Януковичем, який проводить загадкову “робочу відпустку”.  Звичайні люди в країні або працюють, або в відпустці. В більшості своїй все таки працюють на фабриках, заводах “сім’ї” й не розуміють переваг робочої відпустки. Це коли у відпустці, але все таки працюєш.

Такий спосіб проведення дозвілля президентом не може не позначитись на рішеннях, які приймаються в тій атмосфері. Тому й виникла відповідна ідея – федералізуватись.

Федералізуватись по-українські, це не коли вирішуються проблеми окремих територій та їх громадян. По-українські, це коли яскраво відчуваючи поразку на чергових або позачергових виборах президента “еліта” намагається зберегти свій вплив та статки, й продовжувати далі покращувати життя народу.

Федералізуватись по-українські, це створити умови, коли центральні органи влади (контроль над якими за задумом “еліти” перейде до опозиції, й тут вони впевнені більше, ніж ті прокурори зараз) не зможуть впливати на окремі території, в яких буде можливість створити феодальні анклави. А об’єднання в ПІСУАР (південно-східна автономна республіка) дасть змогу покращувати життя громадянам не тільки тих областей, а й мати потужний вплив на всю Україну.

Прийшовши до влади “еліта”, пам’ятаючи Майдан, почала переслідувати тих, кого найбільше боялась. Вона не боялась своїх громадян, які не квапляться відстоювати свої права.

Невиліковний страх тільки перед великою кількістю громадян, які бажають відстоювати свої права. І особливий страх перед тими, які могли б запалити та організувати такий протест.

“Еліта” боялась Юрія Луценко, який запально, властивими тільки йому зворотами та афоризмами, викриває сутність теперішньої влади. Особливо боялась Юлії Тимошенко, у якої була як “миша під віником”. Тому вони й ізольовані, що їх бояться. Інші на волі з цієї причини.

Відкривши ящик Пандори політичними переслідуваннями, теперішня “еліта” чудово розуміє наслідки приходу до влади Юлії Тимошенко в унітарній Україні.

Зміна обвинувачення у суді Юрію Луценко та ймовірне закриття цієї справи говорить тільки про те, що борючись зі своїми страхами, рятуючи себе “еліта” розпочала шлях в небезпечному напрямку для держави України. Тому як не піклування про долю країни та її громадян покладено в основу федералізації України. Маючи в унітарній державі повноваження Януковича створити умови для підвищення рівня життя громадян, територіальних громад, країни в цілому набагато простіше.

Для цього тільки було потрібно бажання та воля змінити систему в Україні. Олігархічно-кланову. Найкращим представником якої і є президент України Віктор Янукович.