Цикл 1: Царство регіоналів

Складається специфічна ситуація. Відбувається формування нового типу суспільства. Тут більшість залежна від меншості, а якщо забажаєш відмовитись і не бути залежним – тоді твій шлях буде тернистим.

Українське суспільство визначається типовим форматом кожного з нас: пошук вигоди, жалість до тих, кого утискають, обман, відвертість після першої.

Влада сформована на даний момент є відображенням нас самих: таких хитрих, жалісливих та відвертих у вузькому колі. Чому? Фактори попередніх умов, саме вони надають нашій реальності таких забарвлень. Саме тоді, коли пересічному українцю було потрібно виживати і не думати про високу мораль та цінності, на відміну від друзів французів та німців було визначено загальну форму нашої з вами життєвої філософії, що гарно виражається у формулі: «не підмажеш не поїдеш».

Ось так, закономірно, «регіональна» ініціатива прийшла до влади і розпочала диктувати свої закони, почала творити своє царство. 

Таке, як і кожне царство, це має свою ієрархію. Зокрема, наявність чиновників, які отримують замовлення на підтримку позицій та ідей. Такі чиновники є руками регіонального царства. Такий держслужбовець розпочинає переконувати своє оточення у даних позиціях та ідеях, адже у разі провалу  - його чекає крах як кар’єриста. На зміну йому прийдуть нові, нахабні і місцями безжалісні – адже це обов’язок. Від так, наш регіональний Левіафан має змогу тримати голову на плечах, саме через наявність рук він функціонує.

Наше царство зазнає змін – воно трансформується саме в собі – не рухаючись при цьому.

Питання одне: як йому відрубати руки?