Свято урожаю в Центрі Української Культури та Мистецтва

24 вересня — 10 жовтня 2012 року Центр Української Культури та Мистецтва презентує «Свято Урожаю»

В рамках якого проходить персональна виставка картин Заслуженого художника України Юрія Камишного, а також демонструється унікальна експозиція раритетів народного декоративно-прикладного мистецтва в рамках виставкового проекту «Пишна світлиця».

Такому творчому барвистому врожаю робіт майстрів XIX -XXI століття, що зібрався у залах Центру, напевно, може позаздрити будь-який державний музей: сучасний живопис, гобелени, традиційна українська кераміка, вишиті рушники і неперевершені автентичні жіночі костюми-строї з сорочками, плахтами, запасками і низками намист, зробених з різноманітних матеріалів. І не з одого регіону, а чи не з усіх областей України — Буковини, Вінничини, Волині, Поділля. Полісся,Чернігівщини, Полтавщини і, звичайно ж, Карпат та Прикарпаття.

- Нинішня експозиція, — каже Генеральний директор Центру Української Культури та Мистецтва Світлана Долеско, — недарма отримала таку промовисту назву Свято Урожаю. Це символ щедрості рідної землі, яка закохує, вражає, дає наснагу творити. Це і наші творчі жнива, які дали змогу зібрати під одним дахом стільки цікавих робіт та експонатів. А ще у давнину зібраний врожай означав завершення доволі важких для жінок робіт, коли нарешті можна досхочу зайняти найулюбленішою справою — рукоділлям. Саме тому ми вирішили поєднати статичну виставку з динамічними майстер-класами.

Разом із нашими майстринямі усі бажаючі можуть повчитися робити коника з сухого кукурудзяного листя, створити родинний оберіг з природних матеріалів, опанувати основи вишивки та мережки. А дітям, напевно, буде цікаво зліпити хатинку із солоного тіста чи змайструвати з тканини птаха або ж квітки з барвистого паперу.

Як і годиться святу, розпочалося воно з милої серцю народної обрядової пісні, що пролунала у виконанні народного ансамлю української пісні «Роксоланія» Національного університету ім. Т. Шевченка.

Директор Гіпермаркету Рукоділля Ольга Клименко вручила подарунки Київському міському Центру соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів. Різноманітні матеріали для рукоділля стануть в нагоді вихованцям Центру, адже сприятимуть розвитку творчих здібностей та реабілітації, бо, як відомо, мистецтво лікує…Подарунки приймала Світлана Шакалова, директор Центру.

Потім пісенну естафету підхопила виконавиця авторської пісні Лариса Бойко. Коли її чарівний голос лунав під акомпонемент гітари, у залі, де зібралося багато відвідувачів, запанувала справді магічна тиша…

Налаштовані на ліричний лад, гості виставки із неабиякою цікавістю роздивлялися живописні притчі художника Юрія Камишного. Невибагливі на перший погляд натюрморти з ніжними мальвами, жовтогарячими чонобривцями, апетитними скибками гарбуза чи соковитими помідорами або ж романтичні пейзажі Полісся мають неабияку родзинку чи то пак характерну авторську деталь: їхні широкі рами зроблено зі старих дощок, які років сто тому були ставнями на вікні, столом, лавкою… Вкриті акриловою фарбою строкатих відтінків рами ніби стали органічним продовженням картин, сюжети яких повертають нас у яблуневий садок біля бабусиної хати, у поле, позолочене пшеницею і навіть на веселий пікнік на сусідській веранді з яєчнею на сковорідці, салом та горілкою у скляному штофі.

- До рам своіх робіт я навмисне прикріпив старий замок чи невеличку підкову-оберіг, — розповідає пан Юрій, — це не лише вінтажний декор, але й нагадування про надзвичайно красивий побут наших пращурів. А старезні гвіздки з квадратними голівками мають філософський підтекст: дерево, котре давало нам плоди, затінок у спеку, захищало нас від негоди, ми розіп’яли отими гвіздками, мов Христа.

Відчути присмак минувшини відвідувачі експозиції змогли й розглядаючи автентичне українське жіноче вбрання та прикраси з приватної колекції відомої громадської діячки Світлани Долеско. Квіти на сорочках з вибіленого лляного полотна, розшиті справжнім чеським бісером ніби нагадують, що кожна жінка — то пишна троянда…
- Ви навіть не уявляете, якими мініатюрними були тодішні красуні, — долучилася до розмови адміністратор центру Ольга Музиченко, — для одного з весільних костюмів навіть довелося шукати маленький дитячий манекен.

Органічним продовженням народної побутової теми стала експозиція косівської та опішнянської кераміки. Дарма, що чудернацькі рослинні орнаменти майстри вигадали ще у минулому столітті — їхній фантазії й філігрінній техніці позаздрили б і сучасні дизайнери, котрі створюють декор для інтер’єру.

Божена Добжанська, журналіст.