Кажуть, що грошей багато не буває. Але навіщо вони людині, якій нічого не продають, і перед якою двері всіх крамниць зачиняються?
Якось я спостерігала
трагічну картину: безпритульний підійшов до кіоску та хотів купити (зверніть увагу: не
попросити, а купити) хот-дог. Продавчиня дуже «мило» послала його пасти корів.
Але чоловік не вгавав – тицяв гроші їй під ніс. Втім, дівчина теж не здавалася і
її мова стала ще багатшою на епітети. Тоді чи то з розпачу, чи зі злості рука
бездомного пірнає прямо у посудину з гарячими сосисками і вже через кілька секунд
виринає звідти з їжею. І з такою ж блискавичною швидкістю дівчина хапає віника
та біжить за чоловіком з прокльонами. Хтось
з перехожих сміється, хтось дивується, а комусь байдуже, бо він поспішає.
Але давайте
подивимося на цю ситуацію з точки зору гуманізму та здорового глузду: чи мала
дівчина право не продати їжу людині, і нехай
навіть з брудними нігтями та нечесаним волоссям? Я не знаю, в усякому разі, не
мені її судити. Проте повернімося до запитання: навіщо таким людям гроші?
Взагалі навіщо гроші, якщо за них нічого не можна купити?..
Сьогодні до мене підійшла жінка, на яку
дивитися страшно: худа, брудна, змучена, стомлена та з запахом явно не від Шанель,
і попросила кілька копійок. Але що вона купить, навіть якщо в неї буде кілька
гривень? Чи точніше сказати, що вона зможе придбати? Я
запропонувала піти з нею і купити їй хліба, але її реакція була просто
дивовижною. Уявіть собі: мить тому я була «молодою девушкою», «хорошим
человеком», а тепер стала «ведьмой»,
«ничего не понимающею в этой жизни»,
«неудачницей» и «скупердяйкой». І зараз, коли я сиджу в парку і роздумую над
цією ситуацією, у мене виникає питання: «Людино, навіщо тобі кілька копійок,
якщо тебе навіть близько не підпустять до маркету, крамниці чи просто
продуктової ятки?»
А ще я,
мабуть, через свою наївність, ніколи не розуміла спосіб життя таких людей. Адже
більшість з них має руки й ноги, слух і
зір, інакше кажучи, усі фізіологічні характеристики для того, щоб жити
нормальним, повноцінним життям. То навіщо ж обирати жебракування, скитання та
душевну пустоту?Невже краще бути ізгоєм і не мати ні справжнього друга, ні коханої
людини? Звичайно, так простіше, бо нема проблем і розбитих сердець. Але погодьтеся – це існування, тут навіть
близько не пахне справжнім життям! Хіба нас для цього створив Господь? Просто
існувати? Соломон свого часу казав: «Все, що в силі чинити рука твоя, те чини».
Це ж поширюється на всіх. А може, це я просто нічого розумію в цьому житті?...
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.