Навіщо їм гроші?

Кажуть, що грошей багато не буває. Але навіщо вони людині, якій нічого не продають, і перед якою двері всіх крамниць зачиняються?

Якось я спостерігала трагічну картину: безпритульний підійшов до кіоску та хотів купити (зверніть увагу: не попросити, а купити) хот-дог. Продавчиня дуже «мило» послала його пасти корів. Але чоловік не вгавав – тицяв гроші їй під ніс. Втім, дівчина теж не здавалася і її мова стала ще багатшою на епітети. Тоді чи то з розпачу, чи зі злості рука бездомного пірнає прямо у посудину з гарячими сосисками і вже через кілька секунд виринає звідти з їжею. І з такою ж блискавичною швидкістю дівчина хапає віника та біжить за чоловіком з прокльонами.  Хтось з перехожих сміється, хтось дивується, а комусь байдуже, бо він поспішає.

Але давайте подивимося на цю ситуацію з точки зору гуманізму та здорового глузду: чи мала дівчина право не продати їжу людині, і  нехай навіть з брудними нігтями та нечесаним волоссям? Я не знаю, в усякому разі, не мені її судити. Проте повернімося до запитання: навіщо таким людям гроші? Взагалі навіщо гроші, якщо за них нічого не можна купити?..

 Сьогодні до мене підійшла жінка, на яку дивитися страшно: худа, брудна, змучена, стомлена та з запахом явно не від Шанель, і попросила кілька копійок. Але що вона купить, навіть якщо в неї буде кілька гривень? Чи точніше сказати, що вона зможе придбати? Я запропонувала піти з нею і купити їй хліба, але її реакція була просто дивовижною. Уявіть собі: мить тому я була «молодою девушкою», «хорошим человеком»,  а тепер стала «ведьмой», «ничего не понимающею в этой жизни», «неудачницей» и «скупердяйкой». І зараз, коли я сиджу в парку і роздумую над цією ситуацією, у мене виникає питання: «Людино, навіщо тобі кілька копійок, якщо тебе навіть близько не підпустять до маркету, крамниці чи просто продуктової ятки?» 

А ще я, мабуть, через свою наївність, ніколи не розуміла спосіб життя таких людей. Адже більшість з  них має руки й ноги, слух і зір, інакше кажучи, усі фізіологічні характеристики для того, щоб жити нормальним, повноцінним життям. То навіщо ж обирати жебракування, скитання та душевну пустоту?Невже краще бути ізгоєм і не мати ні справжнього друга, ні коханої людини? Звичайно, так простіше, бо нема проблем і розбитих сердець.  Але погодьтеся – це існування, тут навіть близько не пахне справжнім життям! Хіба нас для цього створив Господь? Просто існувати? Соломон свого часу казав: «Все, що в силі чинити рука твоя, те чини». Це ж поширюється на всіх. А може, це я просто нічого розумію в цьому житті?...