Розлоге цитування підопічної Віктора Януковича яскраво створює дисонанс з тими діями, до яких сьогодні вдається державна машина.
Блог президентської радниці Ганни Герман
зачепив за живе. Пані Ганя вийшла з дефініціями щодо завершення американських
виборів, де перемогу здобув діючий президент Барак Обама. Її заворожила
поведінка темношкірого американця, який протягнув руку своєму вчорашньому
опоненту-ворогу Ромні. “При тих словах я з біллю подумала про Україну і про те,
як таке порозуміння між опонентами задля добра держави потрібне в нас. Як нам
необхідно ще багато вчитися, щоб після запеклих змагань, під час яких мали
місце і образи, і несправедливі звинувачення піднятися понад бар’єрами і разом
працювати для людей”, — пожурила Герман. http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/gannagerman/a83441
Розлоге цитування підопічної
Віктора Януковича яскраво створює дисонанс з тими діями, до яких сьогодні
вдається державна машина. Тільки вдумайтеся: на календарі 7 листопада (це не
черговий привід, щоби водити хороводи за Жовтневою революцією!), а Центральна
виборча комісію досі “шаманить” над волевиявленням громадян. Прем’єр Микола
Азаров на засіданні Кабміну бідкається, що закиди на адресу влади щодо
бездіяльності та фальсифікацій, безпідставні, тому що вони не втручаються у
роботу ЦВК. А хто ж тоді віддає накази “беркутівцям” паралізовувати роботу окружвиборчкомів, красти печатку,
валити людей з ніг? Міністр МВС чи генпрокурор? Або може хтось з віце-прем’єрів? Соромно, ховати голову в пісок і
огризатися на кшталт “сам дурень”.
Герман має рацію,
коли каже про “порозуміння між опонентами задля добра
держави”. Однак далі наступає на ті ж граблі, що й її
соратники: “Якби після президентських виборів в Україні
кандидат, що програв, так само визнав перемогу того, хто виграв, як це сталося в США, ми могли б теж мати шанс
на уникнення протистояння”. Питання Тимошенко, шановні, ви створили та
роздмухали по всьому світу. І не варто лукавити, мовляв, Україна не Америка. Так,
ілюзії демократії поступово починають розвіюватися; так, Україна поступово
скочується до рівня поліцейської держави; так, будь-які конституційні мирні
зібрання може перекреслити рішенням, приміром, Жмеринський районний суд… Але почуття
гідності і такту має бути присутнім завжди і у кожного, а для міри безкарності слід
знайти гідне покарання. Можливо звучить пафосно, проте справедливо.
Чому українці мають
дивитися на це поствиборне шоу, яке відбувається не без благословення влади? Чому
ми маємо плескати в долоні та вітати вибір американців, де за ніч все пораховано
і ніхто не подає до судів, ковтаючи той хаос, що відбувається в Україні? Відповідь,
очевидно, губиться у комірчині владоможців.
На жаль,
продовжуємо втрачати дорогоцінний час, в той час, коли діючі з влади журяться,
не зробивши для цього кроку назустріч.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.