Що таке Україна? 2

продовженння

                                                   
Ще однією важливою  рисою до портрету української ментальності є(було) вміння українців не тільки діяти колективно, але й мислити колективно.
Основним виразником(інструментом, механізмом, функцією) колективного мислення є (було) інституція наказних очільників(отаманів, гетьманів).
Спираючись на будь-яке джерело, яке стосується історії України, проглядається одна спільна характерна особливість, яка вказує на те, що на відміну від інших державо утворюючих організацій(Польща,наприклад) християнізація обернулась катастрофою у підсумку для України.
В цьому контексті надзвичайно цінним є твір Д.І. Яворницького «Історія запорозьких козаків» (Київ Наукова думка 1990р.) . У тритомнику червоною ниткою проходить думка, що поява Запорізької Січі була не потребою якихось соціальних змін (кріпацтво) в українському середовищі, а навпаки саме результатом відновлення існуючого соціального устрою до вторгнення і руйнації монголо-татарами Києва(1239-1242рр).
А також те, що в умовах суцільної християнізації така Україна сусіднім державам була не потрібна.
Ключовим моментом не сприйняття   України як такої був факт системи наказних очільників. Знадобилось дуже багато часу, зусиль і людської крові, щоб як не викорінити, то хоча б надломити систему природного народовладдя.
Бо на сьогодні доволі абсурдним виглядає твердження, що СНО (система наказних очільників) діяла лише в межах виборів найвищого керівництва Січі (Січах), і лише з метою ведення військових дій. Навпаки, все вказує на те, що ця система (СНО) діяла і в мирний час для вирішення економічних, побутово-економічних питань на всіх рівнях(!)
                    «Із города із Глухова
                      Полки виступали
                      З заступами на лінію,
                      А мене послали
                      На станцію з козаками
                      Наказним гетьманом!»   (Т, Шевченко, «Сон») 
Так, надлом таки стався. Але відбулось це аж  наприкінці XVII сторіччя, де вже чітко  проглядались всі ознаки феодалізму в житті козаків.

В подальшому фактично Україна вже сприймала все, що їй нав’язували  в плані соціального устрою інші держави, до яких вона належала частинами чи в цілому і в різний час.
Саме у такий нехитрий спосіб на початку ХХ сторіччя Україна опинилась в соціалістичному таборі. Чому це так важливо? Тому що цей різновид соціального устрою по диференціації на багатих і бідних існує і зараз в Україні. І робиться все можливе, щоб його (устрій) зберегти як найдовше.
До речі, перші спроби художнього осмислення нової-старої піраміди влади належить перу письменника М. А. Булгакову. Особливо це стосується твору «Майстер и Маргарита».
Якщо прибрати ось той літературний антураж, який допомагав Автору висвітлювати усі грані, частин структури, з яких складається піраміда влади, то обов’язково побачимо саму суть цієї діяльності і наслідків. В самому творі ця роль відведена поету Бездомному. Це прозріння на нього сходить вже у божевільні, і оголошує він його під час розмов з Майстром…
Для ілюстрації візьмемо якийсь факт із нашого сьогодення. Наприклад, розрекламоване ОСББ(співвласники будинків…). Тільки не лякайтесь!У вигляді цифр і діаграм ніякої чортівні не буде. Примітивізм гарантую!
Почнемо цей примітивний аналіз із такого ж примітивного питання, а саме: до якої категорії відноситься для більшості громадян України житло у фінансовому плані: видаткова чи прибуткова частина (дебет-кредіт)?
Якщо зараз звернутись з цим питанням до учнів випускних класів загальноосвітньої школи, то, мабуть, вони без вагань дадуть правильну відповідь.
Тоді виникає наступне питання: як, у який спосіб на видатковій частині можна щось побудувати взагалі і очікувати позитивних результатів зокрема!?
-У такий спосіб «будуються» лише шахрайські схеми,- скажете ви. І будете праві. Але ж ми розумні люди і нікому про це не скажемо.
Схоже, тим самим розумом користуються і наші найпрогресивніші економісти і юристи, які без упину думають про те, як забезпечити наші права і добробут десь там в надскладних кліматичних умовах, без їжі в стінах клятої Верховної Ради…
Але якщо серйозно, то тут мав би бути ґвалт. Та зась. Тиша…
І ось реальна причина цієї тиші. ОСББ – це одна із найефективніших структур не тільки безкоштовних, а й прибуткових сексотів для міліції, прокуратури, СБУ і банків. Як відомо, хто володіє інформацією - володіє світом. Окрім того, що утримання цих сексотів лягає на видаткову частину громадян, та й ще своєчасна інформація про самотнього пенсіонера, п’яничку на «межі» чи людину, яка опинилась у фінансовій скруті…
А тепер уявіть собі, що зміниться в системі влади, якщо в цій системі зміниться лідер? Януковича змінить Пінзеник, наприклад. В якості лідера дії Пінзеника(Яценюка, Гриценка…) вже запрограмовані. Можливо, навіть з більшою енергією вони кинуться вдосконалювати самоврядування (ОСББ в тому числі), судову систему, силові структури, якусь(?) економіку і так далі.  Їх буде цікавити все…Але тільки не організація можливостей для прибуткової частини громадян(!) Мовляв, кожен сам собі коваль свого щастя. А, по-друге, в існуючій системі навіть механізми відсутні, щоб когось змусити працювати у цьому напрямку. От і збільшується число «бажаючих» торгувати своїм тілом, дітьми, органами, наркотиками. Відчайдухи кидаються в розбій…
Поки що ресурси і демографічна ситуація у світі дозволяють зберігати хоча б видимий баланс прийнятних відносин між людьми. Але…
Продовжимо цю розмову наступного разу.