Художниця

Все за для ...сукні! І без будь-якої конкретики.

Вийти за рамки. Це всього два слова, які важко реалізувати. Завжди щось стримує, але варто спробувати. Це юнацький максималізм, але ніхто не каже, що це погано. Всі ми консерватори, а лідери класу чи курсу – це люди, які дуже прагнуть привернути до себе увагу. От і чудово! Ми стримуємо свої бажання, а потім нарікаємо, що вони залишаються лише мріями. Я прагну самореалізації, хочу, аби в нашій країні панувала демократія, навіть більше, мене приваблює почуття влади. Я хочу зустріти цікавого та симпатичного бойфренда. І все це у мене буде, ну хоча б останнє, то точно.  Завжди всі теми зводяться до відносин між людьми, а ще частіше до любовної теми. Але про це нехай пишуть романісти.

Для особистості важливим питанням є її свобода. Вільно мислити, висловлювати свою думку, робити вибір, який би грунтувався на логіці, але чомусь ми не часто звертаємось до доброго раціоналізму. Ми ж творчі особистості, але творчістю щось мало пахне… 

   Серед глибокої ночі на краю підвіконня сидить особа з пензлем в одній руці та з цигаркою. Ядучий дим доповнює атмосферу, в якій народжується мистецтво. Колір за кольором накладається на аркуш паперу, цигарка догорає, чути зовсім нечітке бурмотання сплячої сусідки. У цьому щось є. Думки витають навколо глобальних питань - психології людини, але Фрейда ще не цитують. Сон не сміє увірватись, і раптом зривається храп. Цигарки згоріли, годинник пробив пів на  п”яту вже не ночі, тож молода особа вирішила освіжити думки і пішла чистити зуби. Зі свіжим подихом вона продовжила роботу над портретом. І як не дивно це звучить, але робота пішла жвавіше. Вона працювала, але думки її були в сусідній кімнаті, де солодко спав її Муз. Але не будемо заглиблюватись у заплутану лав сторі. Тож портрет майже готовий, скоро небо стане ясним, а кияни стоятимуть у корку. Та на завершення юна леді взяла фотоапарат і організувала фотосесію для сплячих сусідок. Всі ми деколи бавимось у папараці. Тож наша художниця отримає гонорар за клопітку роботу, який втратить на  яскраво-блакитну шовкову сукню. Скільки сил, недоспаних ночей та спалених цигарок і все, щоб придбати саме ту сукню.

  Ця коротенька розповідь і є проявом творчості? Але описана реальна ніч, протягом якої ані героїня, ані автор не спали.