Сильна держава чи частина неіснуючої імперії?!

21 рік після референдуму.

У перший день зими українці святкують річницю  Всеукраїнського референдуму, де було офіційно визнано нашу незалежність. У далекому 1991 році  1 грудня  було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою 24 серпня 1991 року, було наведено у виборчому бюлетені. У референдумі взяли участь &&&&&&&031891742.&&&&0031 891 742 особи — 84,18% населення України. З них &&&&&&&028804071.&&&&0028 804 071 особа (90,32%) проголосувала «За». Пройшло немало часу відколи  наші матері, бабусі і всі рідні змінили хід історії. Напевно, що у повітрі витав смак волі та надії у світле майбутнє. Але сучасні опитування свідчать, що чимало опитаних вважають, що їх родини більше втратили, аніж виграли від проголошення незалежності – таких 41.7%.  На сайті ВВС Україна розгорнулась дискусія щодо теми «20 років після референдуму».  Особливу увагу привертають такі коментарі: «Все пішло не так. Отримавши "свободу" від ЦК КПРС , свідомі патріоти так швидко “рванули’ розкрадати "рідну неньку”, що всіх здобутків СРСР вистачило тільки на 20 років.
А спроба створити на інтернаціональній території моноетнічну державу остаточно знищила кволі паростки української незалежності. Тобто націоналісти та зрадники від КПУ руйнували та обкрадали Україну разом.»  Або ж: «Через 20-ть років в Україні лунають заяви про те, що все могло бути по іншому.. Ми могли надалі залишатися  під владою КПУ або РФ, але, на щастя,  завдяки тогочасним  можновладцям  на чолі з Леонідом Кравчуком сьогодні маємо вільну незалежну Україну. Чи вона є такою яку ми б хотіли? Точно,що ні.. Тому, що Росія через 70 років русифікувала народ,  зруйнувала наші школи, культуру та звичаї, а головне мову, бо коли немає рідної мови тоді, немає нації.» А ми за 21 рік під керівництвом колишніх членів комуністичної партії,а тепер «патріотів» незалежної України, не зуміли об’єднатися у єдину націю, рушійну силу, яка б створила нову демократичну державу.  Цікаво те,що якби референдум про незалежність України відбувався зараз, то цю незалежність підтримали б 59.1% населення – такими є результати опитування, проведеного Центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.

Особисто я, дитя вже самостійної країни,яка тільки розвивається, настроєна не настільки радикально, та впевнена, що доля правди в цих рядках є. Звичайно,  що у нашому суспільстві забагато недоліків. За двадцять років наш уряд разом із народом  не зумів знайти шляхи порозуміння, а чвари у владі тільки погіршують ситуацію. Національна свідомість не на такому рівні, як би хотілося, але незабаром покоління вільної держави візьме її кермо у свої руки і матиме змогу творити таке майбутнє про яке ми  мріємо. Не варто жалітися на владу, адже ми дозволяємо їй робити, те що вона чинить. Де наш опір? Ми пасивні, тому давайте задумаємось, а що я зробив чи зробила для того, аби Україна стала демократичною?!  Що совість зовсім «не зризе»?