«Київ ПОЕТажний» бенкетував читаннями та презентаціями на «Медвіні».

На сайті «Друг читача», що висвітлює книжкові події, грудневий ярмарок «Медвін: Книжкова коляда» названо бенкетом під час чуми. Так от у цей кризовий для книжкового ринку час...

На сайті «Друг читача», що висвітлює книжкові події, грудневий ярмарок «Медвін: Книжкова коляда» названо бенкетом під час чуми.

Так от. У цей кризовий для книжкового ринку час (а коли він не кризовий?) я і ще ряд учасників Літературного клубу «Київ ПОЕТажний» представляли на медвінівському майданчику презентацій свої книжкові новинки, а також провели поетичні читання. Але про все по порядку.

 

Презентація моєї нової книжки «Малолітка» була винесена окремим рядком у програмі ярмарку і передбачалась організаторами як окремий захід, тож з неї і почну. Я розповідала про книжку: яка вона гостросоціальна, проблематична і з якого досвіду черпались теми. Оповідання у ній об’єднані спектром молодіжної проблемності – так щоб і не повторюватись, і охопити таке коло проблем, щоб картинка була цілісною. До речі, коли ці твори писалися, про книжку я не думала. Ідея зібрати книжку саме так виникла на стадії упорядкування. Тож оповідання у «Малолітці» стилістично і чуттєво дуже різні. Від поетичної «Я - осінь» і сльозливої «Світланки» до бурхливої «Бунтарки» і цинічних «Снідоносців». «Малолітка» - книга дівчача.

Презентували і книжку «Пензлі різнобарв» - поетичну збірку Літературного клубу «Київ ПОЕТажний», яку упорядковували я та поетеса Надія Чорноморець. Оскільки на «поетажному корпоративі» гостям  книжку представляла я, то тепер була черга пані Надії. Вона розповідала про те, як у переважно російськомовному «Києві ПОЕТажному» було запропоновано, пролобійовано і врешті реалізовано ідею видати україномовну поетичну збірку з творами членів клубу. На це пішло майже два роки, зате «Пензлі різнобарв» вийшла презентабельною і добре представляє україномовний доробок наших авторів.

Коли презентуються поетичні книжки, звісно ж, не обходиться без читання віршів з неї. І не тільки з неї. Більшість присутніх на заході клубчан мають публікації у «Пензлях різнобарв». Тож читали прямо зі збірки, а ще ділились новими чи дорогими серцю віршами.

Віра Свистун побувала біля мікрофона двічі. Читала не лише твори з клубної збірки, але й сонети, на які надихнулась творчістю Надії Чорноморець, пісні, що народились під враженнями від пісень Ольги Угнівенко, а також читала свої переклади сонетів Надії Чорноморець на російську мову.

Олег Максименко є російськомовним автором, тож читав свої твори російською мовою, у тому числі твори з «Пензлі різнобарв». Як виявилось, в україномовну книжку пішов авторський переклад, а оригінальний вірш був написаний російською.

Володимир Пономаренко на поетичних читаннях теж показав себе двомовним автором. Читав як змодельовані вірші, так і глибоко особисті.

Олександр Малашенков (Варяг) демонстрував свої твори вміщені у східні поетичні форми. Олександр не є автором «Пензлі різнобарв», його вірші публікувались у попередній збірці клубу - «Резонанси», якої не виявилось під час заходу, щоб поставити поряд з іншими книжками, зокрема з її книжкою-сестричкою «Эсперанто многоточий».

Я виходила до мікрофона кілька разів. Читала поезію і дорослу – з «Пензлі різнобарв», і підліткову – зі своєї першої книжки «Весна-поетеса», яка була гарним доповненням до презентації «Малолітки».

Надія Чорноморець цього разу презентувала не лише «Пензлі різнобарв», але й свою власну нещодавно видану книгу – «Рум’яновида осінь». Це вже третя книга поетеси. Вона вміщує не лише авторські поезії, але й переклади творів французького поета Поля Валері. Надія Чорноморець працює лише в жанрі сонетів.

Ольга Угнівенко – поетеса і співачка не лише читала свої твори з книжки «Пензлі різнобарв», але й презентувала книжкову новинку, яку уклала разом з матір’ю Тамарою Угнівенко. «Духовний скарб українського народу» - подарункова книга, яка вміщує фото з традиційним українським одягом, рушниками, писанками, зібраними з усіх регіонів України, та пояснення до них. Є цікавим, що ці речі були зібрані Тамарою Угнівенко і зараз виставлені у заснованому нею Музеї українського костюма та писанки. Музей знаходиться в смт Немішаєво Київської області (Ірпінський напрямок), де експозицію може подивитись кожен бажаючий. До книги «Духовний скарб українського народу» також увійшли поетичні твори Ольги Угнівенко, а гарним доповненням до неї є диск із піснями пані Ольги.

Під час заходу Клубу «Київ ПОЕТажний» на Медвіні також було представлено книгу «А спасает планету – нежность!» Це збірка віршів та малюнків, присвячених Леоніду Федоровичу Бикову, його друзям та колегам по кіно. Книгу було укладено і видано ентузіастами-прихильниками творчості Актора. Незважаючи на те, що тираж книги майже розійшовся (менш, ніж за рік), на Медвіні ця книга показана уперше.  Представив її Микола Колесник – один з ініціаторів і натхненників видання.

Словом, двогодинний виступ авторів Літературного клубу «Київ ПОЕТажний» дійсно виглядав як бенкет під час чуми. Та хіба це погано? :)))