Голодомори в УСРР в 20-30-х роках ХХ ст.

О, як ділила буханець... І жодна крихта не пропала! Скажу я вам насамкінець- Природа нас порятувала!

       Хтось із відомих сказав: "Людина є те, що вона їсть". Але якщо вона не їсть нічого, тоді ким є ця істота? Легко можна припустити: ніким... ХХ століття стало для українців важким випробуванням. Україна пережила не один голодомор - і усі за радянської влади. Голодомо́р— масовий, навмисно зорганізований радянською владою голод, що призвів до багатомільйоних людських втрат у сільській місцевості на території Української УСРР.

      Перший голодомор в Україні тривав з 1921 року до середини 1923 року. Протягом багатьох років причиною голодомору називали жорсткі посухи, що спричинили неврожаї, але це було лише способом приховати правду про жорстку політику СРСР. Справжніми причинами голодомору 21-23 рр. були:

    - перша світова та громадянська війни;

    - політика "воєнного комунізму";

    - заборона селянам реалізовувати хлібні лишки за ринковими цінами, в наслідок чого різке падіння товарності сільського господарства, незацікавленості селян у розвитку виробництва сільгосппродукції; 

          Про голод в Україні замовчували, тим часом, коли про голод на Поволжі знали всі. Голод охопив велику частину України - 21 повіт України. Голодне лихо спричинило значний спад сільського господарства. На Донеччині було засіяно всього 70% площі минулого року. Загальне число худоби в голодних губерніях зменшилося майже на половину. За таких умов, наприклад, кукурудза не могла бути вповні засіяна. Селяни також внаслідок тривалого голоду підупали на силах і не могли обробляти поля як належить. На огляд виносилось лише те, що в Україні неврожай. Під час голодомору 1921-1923 років померло від 500 тисяч до 1 мільйона осіб.

    Для України найстрашнішим голодомором ХХ століття був - голодомор 1932-1933 років. Голодомор був спровокований радянським керівництвом, щоб змусити селян вступати до колгоспів. Цю трагедію для України можна було вже передбачувати в 1925 році, коли XIV з'їзд більшовицької  партії взяв курс на індустріалізацію. Вона мала здійснюватися за рахунок села, для чого і було ухвалено невідповідність цін на промислові та сільськогосподарські товари. У засіки держави тоді заби­рали навіть насіннєвий фонд, не видаючи колгоспникам ані зернини. В Україні почався голод... Голодні люди збирали колоски пшениці, залишені на полях, щоб прогодувати дітей. 7 серпня 1932 року, було видано постанову, названу в народі "законом про п'ять колосків". Вона передбачала за крадіжку колгоспної власності розстріл із конфіскацією майна чи позбавлення волі на термін не менш як десять років.

           Умирали люди. Дохла худоба, яку нічим стало годувати. Вже навіть покрівлю з хат було знято. Солому згодували - на хатах самі крокви стирчали. Лишилися ми з мамою вдвох. Пустка кругом. Були діжки хороші дубові - обміняли їх на пригорщі пшона: пішли ще з осені. Стала мама ходити до сестри, котра хоч чимось була багатшою від нас. Бувало, дасть то жменю ячменю, то жменю жита, то буряк. Принесе мама ті зернини, порахує поштучно і розділить на тиждень уперед. Купка на день. Навесні ми почали пухнути. Поналивались ноги, руки. Як у мами, так і в мене. Не стало сили навіть ходити. Тягнуло впасти і лежати. Здебільшого так і робили. Сестра теж більше нічого не могла нам дати. Хоч її чоловік і працював комірником, але в коморах було порожньо. У ті страшні роки ми всі були приречені на вимирання. Український народ, який більшовикам не підкорявся, треба було знищити.  Акун Василь Данилович,1922 р.н.,с. Високопілля,Валківський район, Харківська область.

         За даними демографічної статистики 30-х рр. - прямі втрати населення України від голоду 1932р. становили близько 150 тисяч чоловік. 1933р. голодною смертю загинуло від 3 до 3,5 млн. чоловік. Повні демографічні, включаючи народжуваності, сягали в 1932-1934 рр. 5млн чоловік.

        Голодомор став для України справжньою національною катастрофою. Точні дані про померлих вже навряд чи будуть колись з'ясовані.За різними даними, голодною смертю померло від 3,5 до 9 мільйонів осіб. Пам'ять жертв голодомора та політичних репресій в Україні шанують (запалюють свічки) кожного року у четверту суботу листопада.