Аналізуючи
зареєстрований законопроект В.Колесніченка «Про заборону мови ворожнечі та висловів, що
принижують людську гідність (стосовно образливих висловів «жид», «хохол»,
«москаль» тощо)» розумію, що наступним кроком буде заборона у вивченні
українських письменників, у творах яких вживаються слова «жид»,
«хохол», «москаль» і ін.
Цікавим
фактом є і те, що не було жодної спроби
навіть проаналізувати історичне походження слів чи навіть банальна консультація
з філологами РОСІІЇ (про українських не варто і говорити, адже їх пан
Колесніченко не визнає як націю..).
Так, слово «ЖИД» - це етнонім на
позначення євреїв у лексиці багатьох народів світу, що має необразливе
традиційне використання в літературі, хоча і застаріле.
«Степи мої запродані Жидові, німоті,
Сини мої на чужині, На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає, Мене покидає,
І могили мої милі Москаль розриває....».
Т.Шевченко «Розрита могила»
Слово «Москаль» - це
етнонім уживаний у українців, поляків та білорусів. Походження звичайно від
фіно-балтомовних племен Московів, що відмежувались від Київської Русі, оскільки
навіть були не тюркомовні.
(«Кохайтеся чорнобриві, та не з москалями»-Улюблена цитата В.Путіна із
творів Т.Шевченко.)
Слово «Хохол» - це
давно застаріла і досі вживана форма звернення (етнонім) українців через
козацькі зачіски і т.д.
Цікаво відкрити “Словарь
русского языка ХI — XVII вв.” фіксує тільки похідні з коренем “жид”, лексема
“єврей” відсутня взагалі і похідні з коренем “жид-” не мають жодної негативної
конотації:
Жидовинъ — еврей, иудей.
Жидъ — м. еврей, иудей.
Жидинъ — то же, что жидовинъ.
Жидовитися — принимать иудейство.
Щоб не деталізуватись – достатньо аналізу з цього приводу пані Фаріон як
філолога. Але як юрист і громадянин України факт є очевидним в тому, що
даний законопроект є порушенням Конституції України!
Крім тлумачення законопроекту Конституційним судом України
необхідне реагування Генеральної прокуратури України за спробу посягання на
суверенітет країни, задоволення національно-культурних і мовних потреб
українців, розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і
культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної
самобутності всіх корінних народів і національних меншин України
Рекомендована література пану
Колесніченко і Ко.
1.
Конституція України від 28 червня
1996року
2.
Декларація з прав людини від 10
грудня 1948 року
3.
Барабаш Юрій. “Коли забуду тебе,
Єрусалиме…”, Гоголь і Шевченко. Порівняльно — типологічні студії. — Харків,
2001.