У міському бюджеті коштів на ремонт не передбачено, вони закладені на побудову нового мосту в іншому районі міста. Житлові райони ДНС та Заріччя лишатимуться без мостового сполучення.

Напевно, немає у Білій Церкві жителя, який хоча б раз, прогулюючись набережною Росі, не задавав собі питання, хто і коли побудував дерев’яний міст, який поєднав район ДНС із Заріччям. Сотні людей щодня переходять ним річку, прямуючи на роботу, до знайомих, родичів. Останнім часом міст зовсім набув занедбаного вигляду, хоча його і час від часу розмальовували квітами у стилі ранніх хіпі. Та й сам він став культовим місцем для зустрічей закоханої білоцерківської молоді (хоча років з тридцять тому на ньому можна було «вхопити по сусалам»).  Якби кінематографісти знімали фільм про бойові дії, то його можна було б використати як декорацію і спалити без жалю, та лише за умови, що поряд буде зведений новий міст.

Старий міст регулярно оновлювали і латали, та, враховуючи часті поламки настилу, виконавчий комітет Білоцерківської міської ради заборонив експлуатацію цієї інженерної споруди. Про це говорили попереджувальні інформаційні щити і закритий шлагбаумом мостовий в’їзд. І от після новорічних свят міст почав розвалюватися. З боку Заріччя склалася зроблена з набору дерев’яних брусів і скріплена металевими скобами опора. Два прогони мосту просіли приблизно на метр. Навіть поверховий огляд мосту показує, що його конструкції поточені комахами і згнили. Втім, незважаючи на значне руйнування, білоцерківські відчайдухи і далі прямують на міст, ризикуючи здоров’ям, а може й життям.

Заступник міського голови Валерій Гнатюк так прокоментував ситуацію: «Фактично міст перекрито, але люди нехтують попередженнями. У міському бюджеті коштів на ремонт мосту не передбачено, вони закладені на побудову нового мосту поблизу району зупинка «Вокзальна». Старого мосту не буде».

За словами заступника начальника управління ЖКГ Євгена Сінчука, міст був збудований військовими в ході тактичних навчань, а потім переданий на баланс ЖКГ. Сталося це у 1984 році. Технічна документація на цю інженерну споруду відсутня. «Є рішення про демонтаж мосту. На сьогодні стоїть завдання уникнути користування мешканцями аварійним мостом і врятувати якомога більше матеріалів, які можна використати при побудові нового перехідного мосту. Буде проведено позачергове обстеження конструкцій і на їхній основі визначать дату, коли дерев’яні конструкції почнуть демонтувати».

У словах господарників є залізна логіка: зберегти життя людей є першочерговим завданням. Але чи не було ясно кілька років тому, що міст валиться? Чому будівництво нового переходу не було розпочато? Скільки часу мешканці Заріччя будуть терпіти незручності, пов’язані з необхідністю давати кількакілометровий гак вулицями міста? Наскільки збільшиться пасажиропотік на маршруті №6 і чи справиться з ним перевізник?

Запитань багато, відповіді немає. Як і нового мосту…

Читайте продовження: 

Будівництво мосту – справа дорога і клопітна