Чи дочекаємося допомоги швидко і невідкладно?

Становище у медиків непросте. Одна структура не сформована, іншої начебто і не існує.

Коли українська влада лише починає заводити мову про реформування у соціальній сфері чи народному господарстві, то у людей рефлекторно починає спрацьовувати сигнал тривоги. Та ж сама ситуація склалася після Нового року, коли 1 січня у дію вступив Закон України «Про екстрену медичну допомогу», згідно з яким служба швидкої медичної допомоги була розділена на екстрену та невідкладну. Наміри нібито благі, адже кожна людина хоче, щоб у разі біди карета швидкої приїхала на виклик, доїхала максимально швидко, щоби лікар був кваліфікований і уважний, щоби дії медичної бригади були чіткими, організованими та ефективними, щоби були всі необхідні ліки, а за необхідності, пацієнта невідкладно довезли і госпіталізували до найближчої лікарні.  Законом визначено основні принципи надання екстреної медичної допомоги: постійна готовність, безперебійність, послідовність, екстериторіальність.

На практиці це має такий вигляд: екстрена допомога перейшла у підпорядкування Київської області, а невідкладною мають керувати білоцерківські чиновники, а саме управління охорони здоров’я. Структуру невідкладної допомоги утворили, керівники є, а персоналу немає. З майном справи владнали так – депутати міської ради ухвалили залишити частину автопарку та приміщень для новостворюваного відділення невідкладної медичної допомоги (її базою визначено клініку сімейної медицини, відому в народі як «клініка строітєлєй»). Отже, замість того, щоб набирати працівників, тренувати і навчати їх (перехідним періодом у розділенні повноважень служб визначено І квартал 2013 року) чиновники вирішили поділити майно. 4 січня створена комісія прибула здійснити прийом матеріальних цінностей, що викликало багато запитань, адже з 20 автомобілів постійно працюють 12-13 (з них 3 передані німецькими благодійниками через фонд, який очолює Микола Дашкевич). «Невідкладка» претендує на 7 машин, у тому числі «німецькі». Поки комісія працювала, працівники «швидкої» не стримували емоцій.

«Сейчас идёт уничтожение структуры «скорой помощи» в городе, - говорить старший лікар зміни Віра Леонтьєва. – В принципе, разделение на «экстренную» и «неотложную» помощь должно быть, но в нашем случае оно приобрело катастрофические тенденции. Решение депутатов возникло из ниоткуда, потому что на заседание не был приглашён ни один медик: ни главврач, ни начмед. Представительство от медицины делал начальник управления Анатолий Рогов. Там ситуация была доведена следующим образом: машины передаются в область, а потому их надо оставить в городе. И все дали согласие «раздерибанить». Но никто им не сказал, что экстренная помощь остаётся в городе и обслуживает город. То есть екстренные вызовы по инфарктам, инсультам, умирательные дети и взрослые, а также повешение, утопление, чрезвычайные ситуации ДТП – всё остаётся у нас. Неотложная помощь должна быть создана, согласно приказа, два года назад, но её никто не создал. У неё другие формы оказания медицинской помощи: грипп, температура, гипертонический криз – всё то, с чем справится медсестра или фельдшер. Вот под эту «неотложку» забираются машины с уникальным оборудованием, согласно решения сессии. Есть ещё один нюанс. Решается вопрос о переводе вместе с машинами на «неотложку» и бригад медиков с водителями. У нас существуют так называемые «колёсные» за выслугу лет, которые составляют до 60% оклада. Перейдя на «неотложку», персонал потеряет половину «колёсных». Достучаться к кому-либо мы не можем, потому что везде слышим: «Так надо!».  Но кому надо? У нас остаются старые, необорудованные машины, а ведь три автомобиля нам подарили немцы без права передачи кому-либо. Бытует мнение и ходят слухи, что на базе части переданного имущества будет создана частная «скорая помощь».

 Ситуація ускладнюється ще й  тим, що керівник новоутвореної структури пан Бандура заявив, що водії працюватимуть на автомобілях за 12-ти годинним графіком, у той час як профспілковий комітет СШМД за рішенням суду першої інстанції та апеляційного суду виборов водіям право працювати по 24 години з наступними трьома вихідними днями. Тепер близько десятка висококваліфікованих водіїв опинилися під загрозою звільнення.

Того дня робота комісії виявилася даремно витраченим часом і невдовзі переросла у стихійно зібрану нараду за участю працівників СШМД та начальника управління охорони здоров’я Білоцерківської міської ради Анатолія Рогова.  Всі присутні намагалися знайти шляхи виходу із ситуації з «…найменшими санітарними втратами», як сказав головний лікар СШМД Володимир Семенченко. «Закон треба виконувати, - заявив Іван Бандура, - нам залишилося вирішити чисто технічні питання, проте на сьогодні я не готовий відповісти, наприклад, яка буде заробітна платня і з якого числа будемо приймати на роботу в «невідкладну допомогу». Зараз нас поставили у незручне становище – ми повинні прийняти у вас матеріально-технічні цінності, а ви ними будете користуватися. Це наче дати у тимчасове користування бутиль самогону. Ми на це не підемо. Є два шляхи: як у «Зеленому фургоні» чи наприкінці березня, коли у нас буде все готово, отримати все належне нам майно. Зараз ми нічого не будемо приймати. У нас немає ні водіїв, ні підготовлених бригад, ні ремонтної бази. Ми ж не можемо виставити спецавтомобілі  на мороз».

Анатолій Рогов нагадав, що Білоцерківської станції швидкої медичної допомоги юридично не існує і запевнив усіх присутніх, що ситуація з автомобілями надумана, оскільки подібні питання виникають не тільки у Білій Церкві. Як пояснив начальник управління, територіальна громада намагається залишити краще майно у своєму користуванні, а потім додав: «Ми зможемо забезпечити безперебійну роботу «невідкладної допомоги», а от що робити з «екстреною»? Місто вже не має ніяких прав і важелів для забезпечення її діяльності. У вас залишилося бензину лише до 10 січня. А далі? Тендер не проведений, у борг ніхто не дасть, будете стояти. Це проблема, над якою думають зараз усі!»

Становище у медиків непросте. Одна структура не сформована, іншої начебто і не існує. Як ця плутанина відобразиться на мешканцях Білої Церкви покаже найближчий час. Ми будемо слідкувати за розвитком подій, оскільки дві справжні цінності білоцерківців – життя та здоров’я опинилися під великою загрозою.