Про реформи, відсотки та світлої пам яті Лаврентія Павловича Берія присвячується

президентським виборам 2015 присвячується.

Про реформи, відсотки та світлої пам яті Лаврентія Павловича Берія присвячується

Недавня жорстка критика Президентом міністрів за невиконання реформ для покращення життя простих Українців отримала своє продовження, ставши топовою темою вчорашніх випусків новин. Але на жаль «покращення» в лапках. Викликавши цілком прогнозований негатив , як до Президента, так і влади в Києві, та й мабуть не тільки в Києві. Просто обсяг угод куплі-продажу нерухомості в Києві найбільший в Україні. Як вже здогадалися читачі, мова йтиме про новації в реєстрації угод куплі-продажу нерухомості. Тема давня, гостра, не один рік дискусійна. Тим більше, що на відміну так любимих пресою тем: хто в кого що відібрав? До якого клану відноситься призначення того чи іншого міністра? Це нововведення цікаве та стосується мільйонів українців. Тому, все що проходить навколо цього, викликає бурхливу реакцію.

Задумка сама по собі досить прогресивна. Людина приходить до нотаріуса, де за 2-3 години отримує необхідний пакет документів, реєструє угоду куплі-продажу, стає щасливим власником нерухомості або певної суми грошей. Не треба довгих та принизливих черг БТІ, інших контор та фірм , які паразитували на оформленні таких угод. Просто, цивілізовано, доступно.

Та не так сталося , як гадалося, або знову згадується крилатий вираз покійного Віктора Степановича Черномирдіна «хотіли як краще, вийшло як завжди».

Що вийшло на практиці?

Вчорашні випуски новин показали повну картину непідготовленості та неповаги до людей. Два роки йшли розмови про нову систему реєстрації, але нотаріуси виявилися непідготовленими і практично не хочуть здійснювати угоди. Про приміщення журналісти розповідали ще за декілька місяців, що воно далеко та незручно, найти проблема. Кадри набрані на швидку руку, непідготовлені, інформаційних матеріалів немає. Про те, що треба відкрити відділення банку для прийому платежів ніхто не подумав. Недоліки можна перераховувати далі й далі.

Та ще більше негативу викликають розповіді новопризначених керівників, що це все для блага людей, що все добре. Особливо на фоні репортажів. І як ви думаєте, скільки відсотків в Києві втратили Регіони та й сам Президент? Не зрозуміло , чого мовчить міністр юстиції? Тим більше, що, за повідомленням ЗМІ, в бюджеті міністерства закладено 300 тисяч гривень на моніторинг інформації про діяльність Мінюсту. Чи таку інформацію міністру не доповідають? Де його оцінка того безладу? Як не згадати Лаврентія Павловича Берія «каждая ошибка имеет имя, фамилию, отчество». Де публічний аналіз ситуації з покаранням винних? Врешті-решт публічне вибачення перед людьми за недоліки підлеглих. Все це тільки добавили б авторитету йому, як міністру, який реально хоче змінити ситуацію на краще.

Звичайно приємніше розповідати про досягнення в адаптації до європейського законодавства, ніж займатися організацією нової й непростої справи. Та це набагато важливіше для мільйонів українців, ніж похвала Брюселя чи Страсбурга, по таким діям будуть в 2015 року голосувати за президента, оцінювати роботу влади.



P.S. Цікаво, чи скоро при Мінюсті з явиться «фірмочка», яка запропонує свої послуги по швидкому та комфортному оформленні угод?