Якщо у країні мовчить правосуддя – говорить вулиця!

Ескалація конфлікту навколо прийняття бюджету столиці у своїй кульмінації повністю відображала реалії сьогодення: в оточенні міліції та беркуту триває мітинг опозиції на сходах, а в сесійній залі ...

Ескалація конфлікту навколо прийняття бюджету столиці у своїй кульмінації повністю відображала реалії сьогодення: в оточенні міліції та  беркуту триває мітинг опозиції на сходах, а в сесійній залі провладна більшість впевнено голосує статті кошторису.

І скільки б влада не звинувачувала опозицію у безпідставних провокаціях, але перекласти із хворої голови на здорову не вдасться. Бо у країнах зі стійкою демократією опозиція є лакмусом, за яким влада звіряє свої кроки. Тільки суспільна відкритість і дебати за участю усіх сторін можуть давати якісні рішення, що влаштують усю громаду. Нинішня влада намагається знищити будь-який прояв опозиційності (і не тільки політичної). Та й засобами у цьому процесі не гербує.

На жаль в Україні владою Януковича зруйновано навіть елементарні ознаки демократії: думки громадськості просто ігноруються. А в Києві відбулася звичайна узурпація влади: містом одноосібно керує О. Попов, якого кияни не обирали. І це все на тлі повністю зруйнованої системи місцевого самоврядування.

 Прибираючи все до рук, влада не врахувала, що Київ – це квінтесенція високоосвічених свідомих людей. І безкарно займатися дерибаном тут довго не вдасться.  Ось у цьому і криється корінь дводенного протистояння під стінами КМДА. Якщо у країні мовчить правосуддя – говорить вулиця!!! І часом мова вулиці є жорсткою і безапеляційною.

 Із першого дня  протистояння, на мою думку, О. Попов мав би зробити лише один висновок: бюджетну сесію наступного дня  проводити не слід! Треба було б залучити до серйозної розмови представників влади і опозиції, незалежних фахівців, експертів. Через засоби масової інформації публічно висвітлити на широкий загал проблемні питання кошторису (а їх є чимало).

Головне ж питання на сьогодні, на якому я наголошую ще з грудня,  - які ж реально кошти можуть скласти столичний бюджет? Адже на сьогодні 18 мільярдів грн. – це лише віртуальна уява влади? Звідки саме вони будуть зібрані? І чи будуть зібрані взагалі? Бо минулого року нас уже годували цифрою у 16,5 мільярдів грн.. А зрештою рік закінчився із величезними боргами перед соціальною сферою. Ось що саме хочуть почути кияни.

Великою брехнею з боку київської влади були заяви, що через пікети опозиції кияни залишаться без виплати заробітних плат. Адже у разі неприйняття кошторису на наступний рік, діють норми бюджету з минулого року!  

Проте серйозної дискусії не відбулося: влада ніби пішла на липові поступки і пустила на сесію громадських представників. А зробила вона це лише з однією метою: щоб швидко розблокувати роботу сесії та своєю кишеньковою більшістю проголосувати все, що надиктував Попову Азаров.

Зрозуміло, що Азарова піджимає звіт перед МВФ, без коштів якого в цілому бюджет країни може стати «фількіною грамотою». Тому показати стабільність економіки країни, у тому числі і столиці, - це було надзавданням для влади. Ось тому бюджет столиці Київрада  прийняла б за будь-яких обставин і за всяку ціну: чи шляхом перемовин із громадськими активістами, чи з допомогою омону, міліції, кийків і штурму…