Київські вибори 2013-го - переддень 2015-го?

Окремі провладні експерти продукують думки про недоцільність проведення виборів у 2013 році через острах майдану 2015-го...

Влада однозначно буде усіма можливими способами уникати виборів у Києві, оскільки електоральні симпатії киян чітко окреслилися на виборах до Верховної Ради. Не треба виключати і інший сценарій Банкової, коли вибори проводитимуться в липні 2013, і влада спробує скористатися канікулами та відпустками людей, аби сфальшувати результати волевиявлення. Проте до інтелекту і розуму влади це не має жодного стосунку – це в площині беззаконня та вседозволеності.

Якщо ж говорити про важливість посади мера – не треба забувати, що обрана киянами влада на сьогодні перш за все потрібна самим киянам. Очевидно, що міське господарство розлазиться по швах, а безкінечний популізм із віртуальним покращенням та якимись ефемерними мільярдами грн., на які зріс столичний кошторис, уже не працює! Ця поступова боргова яма із невиплатами у медицині, освіті, комунальній сфері, жахливий стан столичних доріг – наслідки одноосібного правління містом ставленика Януковича. Бо рішення приймаються не колегіальним органом з оглядом на думку виборців, а однією людиною (О. Поповим) з оглядом на Януковича та Азарова.

Щодо ретроспективи на 2015 рік та проведення паралелей із 2004 роком – я б не став аж так переоцінювати роль мера. У 2004 році я був керівником київського виборчого штабу кандидата у Президенти Віктора Ющенка, і мушу підкреслити, що роль Омельченка у тих подіях значно переоцінена. Кияни вийшли на Майдан із власної волі! Їм було абсолютно байдуже, що з цього приводу думає і робить Омельченко! Більше того на закритій нараді у Кучми з приводу обговорення ситуації навколо Майдану Омельченко рекомендував водометами розігнати людей.

З керівником виборчого штабу кандидата у Президенти Віктора Ющенка у Шевченківському районі ми пройшли кілька судів, де оскаржували дії міського голови Омельченка, який чинив нам шалений опір. Проте така поведінка міського голови аж ніяк не вплинула на переможний хід подій.

А перейшов Омельченко на бік людей лише тоді, коли стало очевидним: людський спротив не спинити! І це з боку Сан Санича був лише інстинкт самозбереження, а не бажання підтримати людей. Тому і в 2015 році спротив людей буде неминучим, якщо влада затіє масові фальсифікації (і це зовсім не залежатиме від позиції градоначальника). Інша справа, що у самого очільника столиці буде лише два шляхи: або підтримати людей і стати на їхній бік, або чинити спротив і потім рятуватися від людського гніву десь у  бігах за кордон…