Воз`єднання берегів Росі. Чудо-соборність по-білоцерківськи

16 лютого 2013, 23:04
Власник сторінки
журналіст, волонтер, видавець, голова Білоцерківської "Просвіти"
0
591
Воз`єднання берегів Росі. Чудо-соборність по-білоцерківськи

На роль "рятівника міста" претендували місцеві депутати Дикий та Маршалок. Але ініціативу перехопив "підрахований" нардеп Чудновський. Чи гарантує він безпеку частково відремонтованого мосту?

"Кто не успел, тот опоздал"

Багатостраждальний дерев’яний міст не витримав навантажень і його опори склалися немов будиночок із гральних карт. Це засмутило романтиків «…ах скільки поцілунків було зірвано під час побачень», практиків «… а як же добиратися до лікарні, школи, аптеки?» так, зважаючи на кількість порожніх пляшок у воді, любителів хильнути пива та оковитої на зелених берегах Росі. Виконком міської ради, після обстеження мосту компетентною комісією, наклав на об’єкт свій вердикт: «Не пущать». Керівники міста запевняли, що необхідно будувати новий капітальний міст, а старий ремонтувати немає сенсу.

Тим часом населення міста, не зважаючи на заборони, і надалі активно використовувало аварійний об’єкт. Люди збирали підписи під петицією за збереження звичного і зручного мосту, створювали в Інтернеті групи і обговорювали виниклу проблему. Депутати міської ради В. Маршалок та Г. Дикий навіть ініціювали зібрати громадські збори о 12-й годині 16 лютого для вирішення долі мосту. Але не встигли…

Дерев’яний міст «толокнули». Чи надовго?

З самого ранку суботи на мосту розпочалися активні теслярські роботи. Із півтора десятка чоловіків працювали над відновленням зруйнованої частини об’єкту. На дерев’яних конструкціях висіли вітальні плакати депутата і людини, яка не стала депутатом. Робота просувалася швидко, а на березі тим часом горіло два вогнища, вогонь яких облизував боки чималеньких казанів, де смачно булькала юшка. Біля вогнищ стояв довжелезний стіл, де жінки виставляли тарілки, на яких гіркою були накладені бутерброди із щедро нарізаним салом та ковбасою, овочі, солодощі. Тут таки походжав член виконкому Володимир Черняк, який погодився прокоментувати те, що відбувалося на мосту.

- Пане Володимире, ви є членом виконкому, який заборонив експлуатацію цієї споруди, а тим часом тут проводяться ремонтні роботи, люди ходять. Як ви відноситеся до порушення заборони?

- Заборона не порушується, бо є папір, який дозволяє нам зробити тимчасовий ремонт, щоб запобігти тимчасовим незручностям.

- Ким виданий?

- Я вам його згодом покажу. Ви бачите скільки людей прийшло допомагати? Це Заріччя тут інформація швидко поширюється.

- На Вашу думку: тут потрібен новий міст чи можна час від часу ремонтувати старий?

- Я не будівельник, але тут має бути добротний міст. Я знову наголошу, що ми робимо тимчасовий міст для зручності людей. 

Людей тим часом збирається сотні зо дві. Усі вони висловлюють підтримку дійству, але на допомогу працюючим не поспішають. Меткий чоловічок із папкою (його часто можна побачити біля «власть імущих» регулярно підходить до столу і дегустує їжу, що викликає смішки у гурті.

Пан Володимир відходить і швидко повертається із двома скріпленими листами паперу. Показує печатки і підписи, але сфотографувати чи ознайомитися ближче зі змістом не дає. Вдалося розгледіти, що то угода про співпрацю між УЖКГ Білоцерківської міської ради і домобудівним комбінатом, який очолює Андрій Дрофа. Подробиці угоди залишилися таємницею. Пан Володимир наголошує, що все що відбувається є волею мешканців, справою безкорисливою і називає ремонт «толокою».

А справа просувалася споро. Ось уже дошки настилу лягли на дубові балки і перші пішоходи отримали змогу скористатися мостом. У цей момент приїхав Олександр Поляруш, який одразу опинився у центрі уваги, оскільки тримав на руках розкішний торт. На торті зображено річку із крему і шоколадний міст. Торт став об’єктом зацікавлених дитячих поглядів.

Чи безпечний чудо-міст? 

Тут таки розпочався імпровізований мітинг. А так як кожна імпровізація готується заздалегідь, то і мітинг мав непогану звукопідсилювальну апаратуру. Говорилося про поєднання берегів Росі, про поміч народного депутата, дехто договорився до соціальних виплат. Люди плескали у долоні. Але мітингові промови нічого не варті, бо деталі на народний розсуд не виносять. Тож після мітингу просимо Олександра Поляруша дати бліц-інтерв’ю.

- Питання ремонту вирішувалося на сесії міськради?

- Сесії і виконкоми нічого не вирішують. Ми зробили толоку, щоб об’єднати всіх людей. Немає окремо ДНС і Заріччя – то все наше місто. Ми згуртувалися для того щоб вирішити проблему мосту. Прийшло багато людей, навіть із рятувальної станції, будівельники і питають: «Яка потрібна допомога?» Ви подивіться скільки небайдужих людей прийшло. А за сприятливої погоди сюди прийшли б тисячі білоцерківців.

- Який бюджет відновлення мосту?

- Бюджет? Це наш бюджет. Ми на сьогоднішній день цим не хизуємось, скільки пішло – стільки й пішло. Це допомога нашій Білій Церкві. Ми не хочемо наголошувати скільки потратили, казати якісь суми.

- Міська влада ставила палки у колеса під час відновлення мосту?

- Я не буду це коментувати, бо ви усе бачили. Тут було телебачення і газета і бачили самі – ставили палки у колеса чи ні. Бог всім суддя.

- Яка-небудь комісія буде приймати об’єкт, бо ж він офіційно закритий для користування?

- На сьогоднішній день у нас тут спеціалісти, все повністю під контролем найкращого нашого будівельника Дрофи Андрія. Ви усі знаєте цю чудову фірму, яка побудувала не один дім і сьогодні тут міст будують його спеціалісти. Тут не прийшли люди з вулиці, ми розуміємо питання безпеки людей. Ми заміняємо пошкоджені частини мосту, бо табличка не міняє безпеки мосту.

- Отже, якщо сьогодні-завтра міст відкриється для користування, то у понеділок Олександр Ореховський (начальник УЖКГ) може сміливо заявити про готовність мосту до експлуатації?

- Олександр Петрович хай сам скаже. За роботу, яку ми зробили, ми відповідаємо!

Як писав Лесь Подерев’янський: «Ітогі падвєдьом». Маємо залатаний міст і вільний перехід із Заріччя на ДНС. Це «плюс» - зручно людям і гаманець не страждатиме від необхідності їздити через місто маршрутками. А чи є «мінуси»? Є. Адже міст дійсно може завалитися будь-якої хвилини. Він геть зогнив і це видно неозброєним оком. Неподалік від залатаного фрагменту, стійки складаються навпіл, вириваючи іржаві скоби. Отже він і надалі є аварійним. А якщо сьогоднішній ремонт, відтермінує початок робіт над новим мостом, адже проблема тимчасово знята? Миттєва вигода може обернутися програшем у перспективі. Але це покаже час. 

Читайте матеріали по темі:
У Білій Церкві розвалився міст через річку Рось, новий будувати не збираються?

Будівництво мосту – справа дорога і клопітна




Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
ТЕГИ: Біла Церква,Віталій Чудновський,дерев'яний міст
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.