Відповідь мешканця Донбасу деяким галицьким «патрійотам»

Чи можлива окрема західноукраїнська держава?

Останнім часом почастішали сепаратистські зойки, здавалося б, із найпатріотичнішого регіону України – Галичини. Їх стало значно більше, ніж у тому краї є інтелектуалів, здатних виразно сформулювати свої думки. Останньої краплею, яка переповнила чашу мого терпіння та спонукала мене до написання цього тексту, стала стаття «Чи заслуговують “западенцы” та “бандеровцы” на окрему державу?» такого собі Едуарда Волоськевича http://versii.if.ua/publikacii/chi-zaslugovuyut-zapadentsyi-ta-banderovtsyi-na-okremu-derzhavu/.

Стаття написана людиною неграмотною як у мовному, так і в політологічному аспектах. А оскільки ця людина, мабуть, позиціонує себе як представника галицької еліти, то ось вам і відповідь на можливість створення незалежної державки на заході України.

Вона не має сьогодні і малої частки тієї політичної еліти, яка б могла в сучасному глобалізованому світі забезпечити існування, а тим більше, процвітання самостійної Галичини. А раз так, то сподіватися в такому разі на свою державність вона може тільки з огляду на сприяння цьому її самостійницькому проекту геополітичних гравців у регіоні. Не важко спрогнозувати їхнє ставлення до такого нового державного утворення.

Росія, яка має в Галичині свою потужну ефесбешну агентуру, при бажанні легко може зробити з неї або свою маріонетку, або подарувати її Польщі, заручившись перед тим певними геополітичними поступками від останньої. Для тих, хто сумнівається в потужності тієї агентури, назву лише кілька прізвищ жінок-галичанок, які зробили свої блискучі кар’єри в нібито ментально ворожому для них повністю зрусифікованому Києві. Це Ганна Герман, Дарка Чепак, Марина Ставнійчук та Ірина Фаріон. Чи не після розвінчання кагебістського минулого останньої український фрілансер Анатолій Шарій змушений був шукати політичного притулку в Голландії?

Саму Польщу такий манюсінький буфер між нею та Росією також навряд чи задовольнить, і вона у своїх геополітичних торгах з Росією буде наполягати на тому, щоби принаймні Львів з прилеглими до нього теренами відійшов до неї. Так що столицею Галичини в сучасних геополітичних реаліях може бути лише Франківськ. У цьому зв’язку мені дуже цікаво, чи будуть у такому випадку переїжджати до нього ті галичанські державники зі Львова, які марять сьогодні відокремленням від України?