Чавес всьо. Ой.

Хто наступний? Маразматик Фідель? Ображений аллахом Ахмадінеджад? "Перетрахіватєль" Лукашенко?

Хто наступний? Маразматик Фідель? Ображений аллахом Ахмадінеджад? "Перетрахіватєль" Лукашенко? 

Чавес, треба віддати належне, не був якийсь уже дуже кривавий диктатор. Принаймні поки що чогось такого про нього не доводилося чути, хоча від сюрпризів ми не застраховані, так що слідкуймо за Euronews i BBC. Він був клоуном, який уособлював собою ту карикатуру, на яку перетворилися за осанні п'ятьдесят років усі так звані "національно-визвольні" і "антиімперіалістичні" рухи. Головним чином, через те, що лідери словесно змішують Америку з лайном, а населення, яке вони "ощасливили", живе на американські харчові подачки. Класичний приклад - Куба.

Чавес помер - а ненавидимий ним американський імперіалізм, котрий ще й підгодовував Венесуелу продуктами харчування, що називається, з долоньки, як бачимо, його пережив. Чи зрозумів бодай перед смертю цей вузькоокий "команданте" з фігурою і грацією Еріка Картмана, що не на тих за життя булочку кришив?

Чавес належав до клубу всесвітніх паріїв. Корішитися з ним у міжнарожному співтоваристві могли дозволити лише такі ж парії, як і він сам - або принаймні ті, хто опустив себе до його рівня, як-то: Путін, Лукашенко, покійний Хусейн, покійний же Каддафі. В цю розвеселу компашку вписався і Янукович (той, до речі, лише продовжив традицію, започатковану Ющенком, коли той запросив до Києва покійного лівійського диктатора).

Я дивився на венесуельців у перші хвилини після оголошення про смерть Чавеса. Чесно кажучи, спочатку я так і не допер: чи вони радіють, чи ні? Бо були і плескіт у долоні, і якісь ритми і мелодії, що мало нагадували траур. Підозрюю однак, що це якісь національні особливості висловлення почуттів скорботи.

Ні, заплакані обличчя теж були, але їх якось не було багато. Може там, клімат такий, що в цілому не налаштовує на бурхливе виявлення суму.

Опозиція теж не виглядала дуже налаштованою на те, аби скористатися моментом і підняти народ. Латиноси ці взагалі якісь невибагливі - аби війни не було. Живуть, "як свині в берлозі", як казав наш прапорщик, у бідності і сморіді - а туди ж, Че Гевару славлять. В Венесуелі те ж саме - рівень життя в країні один з найнижчих у світі, зате Чавес - бог.

Прямо як наші донецькі: Донбас не те що "на колени" поставлений - всупереч одному ідіотському віршику - він уже з пози раком не вилазить. А Януковича чи то любить, чи то терпить. Чи то "аби війни не було"...