Відібрати житло не можна залишити

Законопроектом пропонується законодавчо встановити заборону на звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло в межах, що не перевищує норм жилої площі з

У Верховній Раді України, наприкінці минулого року було зареєстровано законопроект (реєстр. № 1048 від 12.12.2012 року) внесений народними депутатами України П.М.Симоненком та М.С.Дзардановим.

Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про виконавче провадження», якими законодавчо встановити заборону на звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло в межах, що не перевищує норм жилої площі згідно з законом з розрахунку на кожну особу, що мешкає разом із боржником.

Законопроект отримав позитивний висновок Головного науково-експертного управління ВРУ як такий, що може бути прийнятий за основу.

В свою чергу Головне науково- експертне управління ВРУ надало свої рекомендації відповідно до яких, вказані обмеження слід доповнити механізмом, який має дозволити у випадку, якщо боржник має житло значно більшого розміру ніж передбачено у цьому проекті, переселити його в менше за розміром житло, звернувши стягнення на належне йому житло більшого розміру, у разі якщо ринкова вартість такого житла співрозмірна з величиною суми, яка має бути стягнута за виконавчими документами

Нагадаю, що на сьогоднішній день, відповідно до чинного законодавства, звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Виключенням з цього правила є випадок коли сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати. У цьому випадку звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється.

Таким чином, громадянин, що заборгував суму більшу ніж десять розмірів мінімальної заробітної плати, наприклад, своєму ЖЕКу, може залишитись без житла, навіть у випадку коли вартість житла значно перевищує суму боргу. У цьому випадку йому мають повернути суму що залишиться після реалізації його нерухомості на умовах вимушеного відчуження в рахунок погашення боргу, а також сплати виконавчого збору, стягнення витрат та гонорару торгівельної організації, витрат на оцінку майна, та інших витрат виконавчого провадження.

Так, приміром у Російській Федерації, Цивільний процесуальний кодекс РФ прямо забороняє звернення стягнення на житлове приміщення (його частини), якщо для громадянина –боржника та членів його сімї, які проживають разом з ним в цьому приміщенні, останнє є єдиним придатним для постійного проживання приміщенням. Це саме стосується й земельної ділянки, на якій воно розташоване.

Одразу зазначу що цей випадок не стосується нерухомості, яка передана в іпотеку.

Зазначена норма в травні 2012р. була предметом розгляду Конституційного Суду РФ, та визнана такою що відповідає Конституції РФ. У своїй постанові, КС РФ зокрема, зазначив, що зазначена норма направлена на захист конституційного права на житло не тільки самого громадянина -боржника, а й членів його родини, а також на забезпечення зазначеним особам нормальних умов існування та гарантій їх соціально-економічних прав, та в кінцевому рахунку –на реалізацію обов’язку держави охороняти гідність особи.

Разом з тим, КС РФ вказав на необхідність внесення в чинне законодавство РФ відповідних змін, з метою забезпечення можливості задоволення вимог кредитора, у тому випадку, коли по своїм показникам об’єкт нерухомості, належний боржнику явно перевищує рівень, достатній для задоволення розумної потребі громадянина-боржника та членів його родині в житлі.

Підсумовуючи вищевикладене, хочу зазначити що на мою думку, зазначений законопроект (реєстр. № 1048 від 12.12.2012 року) з урахуванням висновків та рекомендацій Головного науково- експертного управління ВРУ, може забезпечити справедливий баланс між вимогами кредитора та зобов’язаннями боржника, не допустивши поповнення останнім рядів безпритульних за часто надуманими вимогами підприємств ЖКГ та банківських установ, та при цьому не зачіпаючи іпотечні угоди.

Андрій Авторгов, адвокат, к.ю.н, партнер юридичної фірми «Агентство з питань боргів та банкрутства», член громадської ради при Державній виконавчій службі України.