«Свободу чесним! Свободу Павліченкам!» скандували в Білій Церкві

Акція була несанкціонованою, проте обійшлося без арештів.

П’ять місяців по країні прокочуються хвилі протесту проти вироку винесеного Дмитру Павліченку та його старшому сину Сергію, яких Голосіївський районний суд Києва визнав винним у вбивстві судді Сергія Зубкова. Нагадаємо, що 2 жовтня колегія суддів засудила Дмитра до довічного ув’язнення а Сергій має перебувати за гратами 13 років. Вирок викликав справжній вибух невдоволення. Марші протесту пройшли у багатьох містах України, зокрема Дніпропетровську, Харкові, Луцьку, Києві, Івано-Франківську. І ось вал невдоволення докотився й до Білої Церкви.

Опівдні 9 березня, біля пам’ятнику кату-більшовику Леніну почала збиратися молодь. Середній її вік, по суб’єктивним враженням, складав 16-17 років, проте були й молодші. Група одразу привернула до себе увагу міліцейського патруля, який зажадав у кількох молодиків показати документи і продемонструвати вміст наплічників. 

Зброї та «речовин» у сумках не було виявлено, тож тісне спілкування обмежилося лише попередженням про адміністративну відповідальність при порушення громадського порядку. «Ми прийшли сюди, щоб виразити протест проти несправедливості, - сказав один із хлопців, - прочитав про акцію у групі «ВКонтактє». Далі маємо рушити ходою містом. А завдяки гучномовцю нас почує багато людей.

Дуже швидко зорганізувалася колона і рушила вулицею Ярослава Мудрого до ТЦ «Гермес». При цьому молоді люди зайняли частину дороги, розтягнувши саморобний транспарант і перекривши рух транспорту. Та білоцерківські водії, які не є взірцем вихованості, ніяким чином (матюками і звуковими сигналами) не виказали свого невдоволення маршем. У повітрі гучно лунали гасла: «Свободу чесним! Свободу Павліченкам!», «Сьогодні вони, а завтра – ти!» Багато люду вийшло на балкони і фотографували колону, перехожі знаками показували свою солідарність із вимогами протестувальників. Тож молодь без пригод закінчила свою місію.

Те, що жителі Білої Церкви солідаризувалися із молодими небайдужими людьми, показує на наростання невдоволення суспільством діями українських судів. У 2012 році людьми у суддівських мантіях було винесено менше 1% виправдовувальних вироків, що не може бути нормальною практикою. Лише вимагаючи справедливого і неупередженого ставлення до обвинувачених суддями можна добитися реформування системи і дати волю невинно засудженим. У тому числі і Павліченкам.

Більше фото тут