Проблеми реєстрації нерухомості спричнені "оптимізацією" процесу реєстрації

Оптимізаця, що ускладнює, повноваження, що здорожчали. Навіщо?

          Договірні відносини з приводу купівлі продажу нерухомості завжди тягнуть за собою процедуру реєстрації прав новим власником, та виключення старого власника з відповідного реєстру. Проблеми, які будуть висвітлені нижче спричинили великий резонанс в сфері купівлі продажу нерухомості. 2013 рік почався з передання повноважень до Міністерства юстиції України із числа повноважень Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності об’єктів нерухомого майна (далі – БТІ). Також, новими повноваженнями наділені нотаріуси, знову ж за рахунок БТІ.                                                           Отже, безпосереднє здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно покладено на районні, районні у містах, міські, міжрайонні Управління Міністерства юстиції України. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомістю, об'єктом незавершеного будівництва, буде проводитися нотаріусом.                                                                                 Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження, як на земельні ділянки, так і на об'єкти нерухомого майна, розташовані на них, зокрема право власності, право володіння, право найму чи оренди будівель або інших капітальних споруд, іпотека, інші речові права відповідно з новим законом.                                                                                                  Основною проблемою нового порядку вчинення реєстрації об’єктів нерухомості, є неготовність окремих суб’єктів, які мали б здійснювати реєстрацію. Нотаріуси не були готові до цієї реформи, що спричинило, велику кількість позовів до судів різних інстанцій з приводу неправильної реєстрації, неточності даних, або відсутності даних.                                                                          На даний момент у нотаріусів назріла значна кількість питань до нормативів нового закону, відсутні чіткі механізми для регулювання деяких правових випадків. Так, зокрема законом ніяк не регламентується видача дублікатів свідоцтв на право власності в тому випадку, якщо вони були отримані до набрання чинності нових правил, а саме право власності просто не встигли зареєструвати у відповідних інстанціях.

         Якщо до введення реєстраційної реформи, на вторинному ринку потрібно кілька разів відвідувати БТІ, щоб спочатку здати, а потім одержати документи, то за новими правилами необхідність візиту в бюро відпадає взагалі, натомість збільшилась кількість візитів до нотаріусів та Управлінь Міністерства юстиції України.                                                                                                                       Загалом реформа на меті має зменшити час реєстрації, а також спростити процедуру реєстрації нерухомості, але на практиці вона показала себе провальною з певних питань,які ж основні шляхи подолання  ситуації, що склалась:

1)    Замороження всіх процесів, що початі за новим законодавством;

2)    Призупинення змін внесених до нормативно-правової бази, що регулює процес реєстрації об’єктів нерухомості та повернення до законодавства, що діяло до внесення відповідних змін;

3)    Тимчасове повернення повноважень БТІ;

4)    Доопрацювання нормативно-правової бази, що регулює процес реєстрації об’єктів нерухомості;

5)    Налагодження електронних систем реєстру, та корегування невірних даних.