Біометричні паспорти чи перелік рабів

Що ж пророчить нам введення біометричних паспортів?

Біометричний паспорт – це фактично пластикова картка з вбудованим чіпом.  На чіпі зберігається така інформація про людину: прізвище, ім’я, по батькові власника, громадянство, вік, відбитки пальців, копія сітківки ока, наявність пільг. За бажанням, на картку можуть вноситися додаткові дані: сімейний стан, відмітка про відмову від ідентифікаційного податкового номера, група крові а також інші данні.Загалом використання біометричних паспортів в євро середовищі, США, та інших країнах стало загальним правилом, і сприймається як таке, що потрібно, значно полегшує роботу правоохоронних органів, тощо. Подивімось на це з іншого боку з боку України та цього нововведення. З таким рівнем корумпованості державних органів і поширеності телефонного права такий документ є утопією в першу чергу для звичайних громадян та ще одним способом маніпуляції державними органами, коли будь-яку секретну базу людей (нариклад: наркозалежних) можна купити на Петрівці за декілька сот  доларів, хто дасть гарантію, що цю ж базу неможна буде купити з усіма відбитками, всією інформацією про будь яку людину в державі. Звичайно зараз біометричний паспорт це добровільний вибір кожної людини, але з такими шаленими оборотами прийняття антиконституційних законів, хто гарантуватиме,  що через рік українцям не почнуть набивати штрих коди або QR-коди. Тому звичайно рано ще, дуже рано вводити біометрику  в документи в Україні.