Вихід учасника із ТзОВ - формальність чи кропітка процедура?

З практичної точки зору в рамках корпоративного права хотілося б розглянути таке досить цікаве та водночас наболіле питання як для правників так і для підприємців, як заява про вихід учасника товарист

З практичної точки зору в рамках корпоративного права хотілося б розглянути таке досить цікаве та водночас наболіле питання як для правників так і для підприємців, як заява про вихід учасника товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - Товариство) із складу учасників Товариства та можливі варіанти уникнення конфліктних ситуацій у цьому питанні.

- Перші кроки для виходу учасника з Товариства

Перш за все визначимо поняття такого документу як заява про вихід учасника з Товариства. Заява є своєрідним задокументованим та нотаріально посвідченим волевиявленням особи, яке засвідчує намір припинити існуючі корпоративні правовідносин між учасником і Товариством.

Нормативно-правові акти чітко не визначають вимоги та процедуру оформлення такої заяви та реалізації права учасника Товариства на вихід із Товариства. Задля подальшого уникнення конфліктних ситуацій з цього питання слід завчасно його врегулювати, встановивши певний механізм виходу учасника в установчому документі Товариства, тобто в статуті. Але при цьому слід врахувати, що право учасника на вихід з Товариства не може бути обмежено жодним чином, а мотиви такого виходу не мають юридичного значення.

Вихід учасника з Товариства здійснюється на підставі заяви такого учасника. У випадку, якщо учасником є фізична особа, така заява повинна бути нотаріально посвідчена. Коли ж учасником Товариства є юридична особа такою підставою є рішення уповноваженого органу учасника. Як правило, компетентним органом для юридичних осіб є загальні збори. До оформлення такої заяви слід віднестись досить відповідально, адже невірне оформлення, в подальшому, може стати причиною юридичної недійсності вчинюваних правочинів на її основі.

Таким чином, не дотримавшись правил оформлення заяви про вихід учасника з Товариства, а саме не засвідчивши заву про вихід фізичної особи-учасника Товариства нотаріально, особа, що є стороною у справі, позбавила себе права на отримання частки майна Товариства, що пропорційна її частці у статутному капіталі Товариства - Верховний Суд України постановою від 14 березня 2012 року відмовив у скасуванні законного рішення Вищого господарського суду України. В обґрунтування своєї позиції суд зазначив, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи державному реєстратору додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників). А відповідно до Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій для виготовлення нотаріально посвідченої копії заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) Товариства, яка подається Товариством для внесення змін до установчих документів, що пов’язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, необхідний оригінал заяви, справжність підпису фізичної особи на якому засвідчена нотаріусом, або учасник Товариства повинен особисто підтвердити, що така заява підписана ним.

- Вихід із учасника Товариства під сімейним контролем.

Необхідно також враховувати всі юридичні аспекти оформлення такої заяви навіть з точки зору сімейного права. Адже її дійсність можливо поставити під питання при виникненні конфліктної ситуації, коли наприклад, дружина не згодна на проведення чоловіком-учасником Товариства таких юридичних дій, як вихід з Товариства та передачу своєї частки у капіталі Товариства іншій особі. Задля врегулювання цього питання краще заздалегідь нотаріально оформити згоду на проведення таких дій одним із подружжя.

Зміст даної заяви також залишається дискусійним питанням так як часто через невірне формулювання тексту заяви підприємці або взагалі не можуть зареєструвати зміни складу учасників Товариства або повинні оформлювати нові, додаткові документи до вже складеної заяви. Згадаємо що, вихід з Товариства - це насамперед вільне, одностороннє право учасника, що є безумовним. Тому заявою учасник преш за все ставить до відома Товариство про свій вихід та ні в якому випадку не просить Товариство виключити його зі складу учасників Товариства.

Також слід звернути увагу на те, що при виході учасника повинно бути врегульоване питання передачі частки такого учасника у статутному капіталі Товариства на користь іншої особи. Оформити таку передачу можливо у декілька способів, наприклад: зазначивши такі дані безпосередньо у заяві про вихід учасника з Товариства або ж оформивши договір купівлі-продажу частки учасника у статутному капіталі. В практиці також траплялися випадки, коли учасник взагалі відмовлявся від свого права на отримання частки з капіталу Товариства. Про це він обов’язково має зазначити в заяві про вихід із Товариства. Відмова учасника від своєї частки є підставою для залишення її в розпорядженні Товариства або ж її розподілу серед інших учасників чи третіх осіб.

- З якого моменту учасник Товариства перестає бути учасником Товариства?

Проблемним питанням на сьогоднішній день також вважається визначення моменту виходу учасника з Товариства – з дати подання зави про вихід, рішення уповноваженого органу Товариства про виключення учасника із складу учасників Товариства чи взагалі з моменту державної реєстрації таких змін. Певне світло на це питання пролив Верховний суд України, визначивши Постановою пленуму від 24.10.2008, що моментом виходу учасника з Товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі Товариства або вручення заяви цим особам засобами зв'язку. Таким роз’ясненням були дещо нівельовані певні не в повній мірі правомірні дії інших учасників Товариства, які навмисно затягували скликання загальних зборів Товариства задля відстрочення моменту виплати частки учасника в капіталі Товариства.

- Виплата частки капіталу учаснику при виході з Товариства.

Необхідно також зазначити, що при виході учасника із Товариства, учаснику виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці в статутному капіталі. На дане положення законодавства слід звернути особливу увагу, адже у деяких випадках воно трактується не зовсім вірно та по різному, що також призводить до певних конфліктних ситуацій. Учаснику, що виходить із Товариства має виплачуватись вартість частини майна, яке Товариство має на момент виходу такого учасника. Частина майна дорівнює частці учасника у статутному капіталі Товариства. Тобто учаснику не виплачується лише розмір його внеску у статутний капітал, а виплачується вартість частини майна Товариства яка відповідає розміру його частки у капіталі у відсотковому співвідношенні. Законом також встановлені строки, умови та порядок здійснення виплати вартості частки учаснику, що виходить з Товариства.

Отже, лише поверхнево проаналізувавши таке поширене для корпоративних відносин явище як вихід учасника з Товариства, можливо побачити, що це, на перший погляд, просте питання має безліч нюансів, якими необхідно оперувати та на які потрібно звертати увагу задля правомірності вчинюваних дій та їх відповідності до чинного законодавства України.