Діяльність ОУН на Донбасі

Хочеш революцію? Опануй Донбас!

Діяльність ОУН на Донбасі в роки радянсько-німецької війни

Діяльність ОУН і УПА на Донбасі виявляється була широко поширена в 1940-1958 роках в Донецькій області України, але цей факт ретельно приховувався і викорінювався з пам'яті українського народу впродовж півстоліття. Радянська післявоєнна "промивка мізків" на Сході України була колосальною ... Перші підпільники з'явилися тут у кінці 1940 року. До приходу похідних груп ОУН досить добре діяли місцеві українські патріоти Донеччнини. За активністю дій найбільш виділялися такі міста, як:

Слов'янськ;

Горлівка;

Краматорськ;

Костянтинівка;

Ясинувата;

Мар'їнка;

Красногорівка;

Маріуполь.

Також активно діяли в Ольгинському та Вольноваському районах. Керівником ОУН на Донбасі був Стахів Євген Павлович.

Передумови

У 1933 році почалася нова хвиля русифікації Донбасу. Більшість шкіл знову стали русскоязЫчними, періодичні журнали індустріальних міст були переведені на російську мову. Цю подію негативно сприйняли патріотично налаштовані мешканці Донбасу - незважаючи на те, що два десятиліття жили під більшовиками, ці люди залишилися ВІЛЬНМИ духовно!

На початку жовтня 1941 року радянська влада готувала евакуацію установ та організацій. Партизанські групи, які залишила радянська влада в паніці також евакуювалися в східному напрямку (крім маріупольської, яка не встигла втекти на Схід через несподівану ситуацію).

При евакуації знищувалися всі, хто чинив опір, а кого не могли забрати - просто розстрілювали. Про це свідчать масові розкопки в різних містах Донецької області. Так, на Рутченковому полі в Донецьку були знайдені останки розстріляних в'язнів, на вулиці Артема - замуровані трупи  в страшних позах у в'язниці. У Макіївці знайдені останки розстріляних учнів ФЗУ, яким було всього 15-17 років, при евакуації через панування хаосу та паніки вони заплуталися, і їх розстріляли. Дехто це вважав вигадкою німців. Але у 1989 році студенти провели розкопки на місцях розстрілу, і побачили, що тіла муміфікувалися. Це дозволило детально вивчити останки. Також, через те, що верхній шар грунту був муміфікований збереглися всі документи, які розкрили правду про ці події. Тому багато жителів Донеччини підтримують визвольні змагання ОУН-УПА.

Похідні групи

У місті Маріуполь 8 жовтня 1941 з'явилася перша похідна група ОУН. У складі її було 12 осіб, очолюваних Володимиром Болгарським-Булавський. Сам він, швидше за все, належав до групи «Пума», яка формувалася зі студентів «українського Відня». Група була розділена на дві частини: перша вступила в поліцію, інша працювала перекладачами. Але обидві групи тепер могли одержувати важливі дані, і шукати прихильників української ідеї на Донбасі.

Болгарський очолив відділ народної освіти Мар'їнського району Донеччини, де працював разом з Тарасом Шкеврітько, якого розстріляло гестапо у 1944 році. Але німці дізналися про справжні наміри діяльності членів групи ОУН (б) і заарештували їх.

Похідна група ОУН (м) з'явилася в Донецьку в кінці 1941 року. Її керівником був Орест Зібачінській. Вони знайшли прихильників української ідеї серед працівників місцевої поліції. Але гестапо вирахувало керівництво групи і ліквідувало його.

В кінці лютого 1942 року починають діяти група Евгена Стахіва і Івана Клима. Роботу південних районів Донеччини з північними районами забезпечували два проводу ОУН (б) з центрами в Маріуполі та Горлівці. Донецьк в обласній мережі виконував роль номінального центру. У ньому був утворений міський провід ОУН. Але через діяльність сталінських агентів НКВД, що потрапили в структуру Донецького проводу, було розгромлено 5 районних проводів ОУН. Також Донецьким агентам НКВД вдалося взяти повністю під контроль міську організацію ОУН.

Відносини з радянськими партизанами

Стосунки були досить складними, проте це не заважало їм співпрацювати. Наприклад, у Маріуполі спочатку були два окремі центри: націоналістичний і комуністичний, але потім вони уклали між собою союз. Через свої зв'язки з поліцією націоналістичне підпілля мало можливість постачати червоним зброю, ті у відповідь поставляли розвідувальну інформацію. Наполовину з членів ОУН складалася комуністична організація у Волноваському районі, а в «Просвіті», пов'язаній з ОУН, було багато комсомольців.

Кількість

Проаналізувавши документ, підписаний 30 листопада 1943 начальником Донецького обласного управління НКВД полковником Демидовим, можна сказати про точну кількість українського націоналістичного підпілля під час гітлерівської окупації в районах Донеччини. У деяких містах налічувалося до кількох сотен націоналістів. У документі Демидов пише таким чином:

«По районам сталінської області створені значні формування ОУН. Встановлено, що в місті Маріуполі  організація ОУН нараховувала до трьохсот чоловік, в Краматорську - 120, в Слов'янську - 80, в Красноармійську - понад 50, у Макіївка - 60, Мар'їнка - 80, Ольгінці - 30 осіб ... Здебільшого в ОУН притягувалася інтелігенція, вчителі, лікарі, а також молодь».

Склад

Із загальної кількості учасників ОУНівського руху в Донецькій області:

більше 50% - народилися на Донбасі;

близько 40% - виходци з центральної України;

близько 10% - віходці з Галичини та Волині.

Результати роботи

За адміністративним поділом 1950 року ОУН мала мережу в 17 районах Донецької області: Артемівському, Слов'янському, Краматорському, Костянтинівському, Дружківському, Горлівському, Овдіївському (включаючи Ясинувату), Макіївському, Ольгинівскому, Волноваському, Єнакіївському, Маріїнському, Селідівському, Червоноармійському, Приморському, Маріупольському, Будьонівському . Також була створена мережа конспиративних квартир і бойових груп.

 Преса

 Виступи "шевченківців" на площах Донецька. 1990-і роки.

Лекційно-дискусійний клуб Донецького обласного Товариства української мови ім. Т.Г.Шевченка. 1991 р.

Дні пам'яті В.Стуса. 1.09.1990 р. м. Донецьк

ОУНівці тримали під контролем 8 з 12 газет, що виходили в області:

Волноваха - «Хлібороб»;

Горлівка - «Український Донбас»;

Донецьк - «Донецький Вісник» (з середини 1942 року);

Єнакієве - «Нове слово» (з березня 1943 року);

Костянтинівка - «Костянтинівські вісті» - «Відновлення»;

Макіївка - «українська земля»;

Маріуполь - «Маріупольська газета»;

Слов'янськ - «Донецька газета».

Освіта

Члени ОУН керували у тринадцяти районах відділами освіти. Напрям діяльності:

підготовка і видання українських підручників для шкіл;

друк:

* Портретів Т. Г. Шевченка (понад 10000);

* Нот і тексту гімну України «Ще не вмерла України»;

* Підручника «Історія України» І.Кріпякевіча;

* Украінськго молитовника.

Мова

Головна мета - утвердження державності української мови на Донбасі. Була досягнута завдяки членам ОУН (б) на чолі Євгена Стахіва.

У 1942 році було видано 7 наказів про запровадження української мови, як державної в 6 районах: Горлівському, Костянтинівському, Волноваському, Ольгинському, Овдіївському, Маріупольському Донецької області та Попаснянському районі Луганської області. У цьому ж році був виданий указ про введення української мови, як державної на території всієї Луганської області. У Слов'янську українську мову запровадили в діловодстві району.

Бургомістри

ОУНівці мали у 8-ми містах та районах області своїх прихильників або членів підпілля:

Волноваха - виконуючий обов'язки бургомістра Палій;

Горлівка - член ОУН, бургомістр міста Комсомольськ (Горлівка) Шембораєв ;

Костянтинівка - бургомістр Вокар, заступник бургомістра Кирпенко, Петрусенко;

Краматорськ - заступник бургомістра Гадз Н.І.;

Красноармійськ - член ОУН, районний бургомістр Якубович;

Макіївка - бургомістр Івасенко;

Овдіівка - бургомістр Кудря Б.;

Ольгінка - старшини району Ястремський, Клименко А.

Поліція

Основний напрямок діяльності – озброєння, вишкіл, отримання секретної інформації, пошук прихильників української ідеї.

Члени ОУН (б)

співробітник поліцейського відділу міста Маріуполя - Степанченко;

співробітник поліцейського відділу міста Мар'їнки - Солод;

співробітник поліцейського відділу міста Комсомольська (Горлівка) - Подуст;

співробітники поліції Волновського району;

співробітники поліції селища Рутченкове в Донецьку.

Члени ОУН (м):

перші керівні складу організованої в 1941 році міської поліції Донецька.

«Просвіта»

Керувалася усіма без винятку членами ОУН (б) або їх прихильниками. Можна з упевненістю стверджувати, що засудження члена просвіти органами НКВД було автоматичним визнанням його участі у бандерівському підпіллі Донбасу.

Репресії

Німецькі репресії проти ОУНівців Донбасу:

Починаючи з літа 1942 року, німці проводять репресивні заходи відносно бандерівців. Так, влітку і восени 1942 року були проведені масові арешти в Маріуполі, а восени 1943 року гестапо заарештовує і страчує підпільників у Костянтинівці, Краматорську, Слов'янську, Горлівці, Ольгинці, Красноармійську, Донецьку. Загальна кількість втрат точно встановити неможливо, але вона не менше 1000 осіб.

Радянські репресії проти ОУНівців Донбасу:

Почалися в кінці 1943 року. До 1947 року було заарештовано і засуджено близько 400 членів ОУН і їх прихильників. Сьогодні реабілітованоі. Восени 1950 року під Горлівкою був викритий бункер ОУН з літературою та заарештовано підпільників. У 1953 році було розгромлено групу ОУН (б) на чолі з Василем Підгородецьким, яка діяла в Донецьку та прилеглих до нього районах. У 1955 році викрито в Горлівці групу Андруніка-Сіберанця. У 1958 році в Дзержинську було викрито і заарештовано за агітацію Янковського.

Слава Україні! Боротьба триває ...