ЧИ РОЗПОЧНЕТЬСЯ ДРУГОГО КВІТНЯ УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ?

Революцію не можна творити за розкладом. Якщо опозиція покаже свою яловість, то ініціатива перейде до людей. Але це вже буде не революція, а глухий бунт. І мова йтиме насамперед про соціальні, а не на

                Опозиція робить крок за кроком, аби анонсована нею Українська Революція не відбулася.

Два тури протестних акцій – спочатку у Вінниці, Ужгороді та Львові, а тепер в Івано-Франківську, Тернополі та Чернівцях – не принесли бажаних результатів. Звичайно, можна тішити себе цифрами і говорити про десять чи скільки там насправді тисяч протестувальників. Але хіба це показник, якщо кожна область могла би дати принаймні вдесятеро більше? Та й потенціал Західної України вже вичерпано. В Центрі, на Сході, на Півдні зібрати таку масу людей стане значно важче. І навіщо? Щоби просто зробити перекличку, підняти бойовий дух, побачити, хто живий і готовий до боротьби?

Схоже, що й другого квітня Українській Революції нічого не світить. Саме цього дня опозиція скликає киян під стіни Верховної Ради України та Адміністрації Президента, аби чинити тиск на народних депутатів, які мають ухвалити рішення про вибори київського міського голови. Звісно, владі невигідно зараз проводити такі вибори, особливо на тлі бездіяльності її основного ймовірного претендента на цю посаду Олександра Попова під час нещодавньої сніжної катастрофи в Києві, коли місто фактично було паралізованим. Але й опозиція не має ні конкретного кандидата, ні гарантій, що її представник, очоливши Київ, отримає необхідні повноваження, а не стане заручником Януковича, ні конкретних планів щодо завоювання столиці. То знову матимемо черговий випуск пару з казана наболілих проблем, аби не бабахнуло?

З іншого боку, вибори київського міського голови – справа не лише киян, а й усієї України. Тому опозиція мала би влаштувати подібні акції непокори і в інших містах – і саме другого квітня. Взагалі, як на мене, помилкою опозиції в акції “Встань, Україно!” є те, що заходи проходять локально. Протестує Львів – а сусідній Тернопіль “спить”. І навпаки. Тож не слід дивуватися, коли 18 травня до Києва на заключну акцію прийде не так багато людей.

Революцію не можна творити за розкладом. Якщо опозиція покаже свою яловість, то ініціатива перейде до людей. Але це вже буде не революція, а глухий бунт. І мова йтиме насамперед про соціальні, а не національні проблеми. Ще сьогодні опозиція має шанс спрямувати Українську Революцію в національне русло.

29 березня 2013 року

Анатолій ВЛАСЮК