Як повернути українську в кінотеатри

Запровадження україномовного прокату іноземних фільмів свого часу стало одним із знакових здобутків українства.

Проте, нинішня проросійська влада робить все для того, аби ми менше вчили, говорили та чули рідну мову.

Все почалося з того, що 2010 року урядовці скасували Наказ Міністерства культури України від 2008 року, яким було впроваджено обов'язковий дубляж фільмів для прокату українською мовою. Цим бездумним рішенням були фактично зведене нанівець переформатування індустрії кіноозвучення, яка уже кілька років до цього досить успішно працювала з українською мовою.

Слід зазначити, що проблема дублювання зарубіжних фільмів українською мовою не виникла на порожньому місці. Відповідному питанню присвячений не один нормативний акт. Були тут і урядові постанови і президентські укази, які пропонували поступовий перехід вітчизняного кінопрокату на український дубляж.

І дистриб'юторські компанії при цьому неодноразово брали на себе зобов'язання дублювати (озвучувати чи субтитрувати) українською мовою фільмокопії іноземного виробництва. Зокрема, 22 січня 2007 року відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між Мінкультом і дистриб’юторськими компаніями та демонстраторами фільмів, які забезпечують до 90% прокату фільмів в Україні.

Проте остаточно вирішено це питання було у 2008 році, після прийняття рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2007 року "Про офіційне тлумачення положень частини другої статті 14 Закону України "Про кінематографію" та наказу Міністерства культури і туризму України від 18 січня 2008 року "Про дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів". Ці документи передбачали, що усі іноземні фільми, які завозяться дистриб'юторами на територію України, мають бути дубльовані, озвучені або субтитровані державною мовою.

І уже через два роки після цього - з приходом до влади Януковича - ця норма була скасована. Правда, Кабмін при цьому дозволив дубляж фільмів іноземними мовами при проведенні дублювання на території України і при обов'язковому субтитруванні українською.

Тут є один важливий нюанс. Так, Україна свого часу "проспала" і не налагодила прямого контакту з виробниками іноземного кіно, і тепер усі іноземні фільми йдуть до нас через Росію. Відповідно, вже дубльовані російською. Для деяких прокатників це було вигідною справою, адже не треба витрачати кошти на дублювання.

З іншого боку, необхідність дублювання на території країна відкривала непогані перспективи для ринку вітчизняного кіноозвучення. Тож, таке рішення уряду Кабміну було таким собі компромісом. Дублювання неодмінно повинно відбутися на території України, а мову нехай замовники самі обирають.

Утім, пізніше, на початку 2012 року уряд вніс ще більш ґрунтовні зміни до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, які були опубліковані і набули сили лише з середини березня. Суть змін полягає у видаленні з положення норми, яка вимагала обов'язкового дублювання або озвучення фільму на території України. А злощасний закон про регіональні мови і зовсім розв'язав руки прокатникам, які тепер мають повні підстави дублювати іноземні фільми російською. 

І тепер більшість дистриб'юторів і прокатників фільмів з метою заощадження своїх витрат на дублюванні або озвученні здійснюють розповсюдження та прокат фільмів у більшості випадків російською мовою, якою здійснюється прокат фільмів на території більшості республік колишнього СРСР. Тож нині кінопрокатники роблять вибір на користь українських субтитрів, а не дубляжу. Чому? Відповідь на поверхні. Перекласти і озвучити один фільм коштує близько 100 тисяч гривень. Тоді як субтитри обходяться всього в 3 тисячі.

Так, експерти кажуть, що в Україні виходить близько 200 фільмів на рік. З них приблизно 80 – це фільми американські, які дублюються на українську мову. Решта фільмів потрапляють до України здебільшого з Росії, і 90% з них можуть бути виготовлені в європейських країнах. І ці фільми з Росії демонструються мовою оригіналу з субтитрами. 

Причому фільми російською демонструються сьогодні не лише в регіонах, де ця мова має регіональний статус, але й там, де у неї цього статусу немає. Наприклад, у Києві, де місцева рада не надавала російській мові статус регіональної, а в прокаті все одно багато фільмів показують на російській.

Російська мова, яке відомо, отримала статус регіональної в Одеській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Луганській, Харківській, Дніпропетровській і Миколаївській областях, а також у Севастополі та Ялті. Утім, не в Києві.

Тому я подав до парламенту законопроект, який передбачає обов'язковий дубляж фільмів українською. Виключення будуть становити населені пункти, в яких статус регіональної мови надано іншій мові. Для них, окрім обов'язкового застосування державної мови передбачається також і можливість використання мови, якій надано статус регіональної.

Прийняття цього законопроекту дозволить забезпечити зміцнення статусу української мови та надасть можливість українським глядачам дивитися фільми рідною мовою.

Чому це так важливо? Як показала практика, дубльовані українською мовою фільми виявилися вигідними і в економічному плані. Це засвідчили і аншлаги фільмів українською, і розвинута індустрія кіноозвучення, яка дала роботу багатьом українським кіноакторам, режисерам, перекладачам, звукорежисерам та іншим спеціалістам. Тобто, у той час, коли наше кіновиробництво стоїть на колінах, дубляж дає роботу великій кількості акторів та режисерів озвучування.

І висловлювання деяких політиків про нібито низьку якість дублювання фільмів українською мовою і небажання населення ходити до кінотеатрів тут взагалі недоречні.

Навіть російські фахівці визнають, що український дубляж є якіснішим за російський. Вимоги до якості дубляжу в Україні є дуже високими, наприклад, під час вибору дублера відбувається кастинг, за результатами якого виконавця обирають з трьох-чотирьох претендентів. Кіновиробники зацікавлені, аби дубляж їхньої продукції був якнайвищої якості, що у свою чергу забезпечить успіх стрічки в прокаті.

Поряд з цим, за даними Міжнародної асоціації виробників та дистриб'юторів фільмів Motion Picture Association (МPA), у кризовий 2009 рік – останній рік дії норми про обов'язковий дубляж фільмів українською мовою, українські кінотеатри відвідало майже на 15% більше, ніж у попередньому році.

Зрештою, ми українці, і хоч поки що ми маємо дуже мало українського кіно в українських кінотеатрах, проте нам би хотілось насолоджуватися рідною мовою хоча б у дубляжі іноземних фільмів.