Кабінет Міністрів знайшов новий спосіб, як не виконувати рішення судів про відшкодування шкоди з державного бюджету, відповідальність за виконання яких несе держава.
Під виглядом законопроекту з європейського пакету Уряд планує фактично узаконити право держави не виконувати рішення судів, у тому числі міжнародних, за якими у держави України виникають фінансові зобов'язання. Адже відтепер виплати здійснюватимуться в залежності від наявності необхідних для цього коштів в бюджеті країни. Тому на виконання рішень судів буде марно сподіватись, адже коштів у державному бюджеті немає постійно.
Так, сьогодні в порядку денному у другому читанні в парламенті розглядався урядовий проект Закону №2399 "Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень". Саме запровадженням ноу-хау у вигляді поетапного погашення заборгованості з 2014 року Уряд вирішив розв’язати проблему невиконання Україною рішень судів, у тому числі Європейського суду з прав людини. І сталося це саме напередодні підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Держава замість того, щоб гарантувати виконання судових рішень в такий спосіб пропонує легалізацію невиконання судових рішень, знявши з себе відповідальність за гарантії їх виконання
Уряд вирішив не обтяжувати держбюджет витратами на виконання рішень судів, а погашення заборгованості за судовими рішеннями здійснювати поетапно з 2014 року.
Отже, керуючись логікою законодавців, держава планує офіційно «заморозити» всі виплати за старими боргами до наступного року. Це, по-перше.
По-друге, проектом №2399 передбачається, що заборгованість погашатиметься у порядку черговості:
- перша черга - стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
- друга черга - щодо трудових правовідносин, пенсійних та соціальних виплат;
- у третю чергу - всі інші.
Далі ще цікавіше – урядовці вирішили, що розмір бюджетних асигнувань на погашення заборгованості необхідно визначати в обов'язковому порядку Законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Тобто, держава зможе виконувати рішення тільки в межах тих асигнувань, які будуть закладені у фінансовому кошторисі країни. Якщо асигнувань не буде - судові рішення не виконуватимуться взагалі.
Тому постає питання: чи багато людей, які виграли спір у держави в Європейському суді, чи навіть в національних судах, зможуть розраховувати у такому разі на отримання чесно відсуджених коштів у держави? Скільки їм доведеться чекати, рік, два, десять чи двадцять?
Сьогодні дуже багато звичайних громадян, які зневірившись у національному правосудді, звертаються за захистом порушених державою Україна прав до Європейського суду з прав людини. Це чи не єдиний спосіб захистити свої конституційні права і остання надія українців. Саме тому наша країна входить в п'ятірку країн, які подають найбільше скарг до Євросуду, проте лише 9 з 10 рішень в Україні виконуються, не дивлячись на те, що Мін'юст рапортує про виплату компенсацій за всіма рішеннями Євросуду. Утім, в разі прийняття цього законопроекту фактично відпаде сенс подавати звернення до Євросуду.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.