Видача дозволу на зброю - лише після отримання відповідного досвіду.

Закон України "Про зброю" однозначно має бути, але сам процес отримання дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї повинен бути дещо складнішим.

Вже не вперше в Україні повстає питання стосовно обороту цивільної зброї. На разі нібито кожен охочий матиме змогу придбати вогнепальну зброю, саме це і лякає українців, тому, що наше суспільство має недовіру до людей зі зброєю, якщо це не співробітник міліції чи військовослужбовець, і т.д..

            Для того щоб зрозуміти як використовують зброю сьогодні, подивимось на сусідню Росію, де зафіксованих випадків в яких було використано вогнепальну зброю травматичної дії більше саме при нападі на постраждалих, і аж ніяк не при самообороні. Після збільшення згаданих випадків, в Росії планують віднести до травматичної зброї навіть пневматичну, яка у нас сьогодні знаходиться у вільному доступі, тобто не потребує відвідування дозвільної системи МВС. В цей же час, в далекій Америці, в більшості випадків, для придбання вогнепальної зброї громадянину необхідно направити відповідну заяву до магазину, який в свою чергу, маючи доступ до необхідних баз даних, самостійно перевіряє майбутнього покупця та повідомляє йому про можливість придбання бажаної зброї.

            Ці факти дають нам зрозуміти те, що люди в різних країнах і в різний час мали справу зі зброєю, і в подальшому зброя нікуди не дінеться, вона була і буде завжди. Для когось, це предмет колекціонування чи подарунок, хтось не уявляє своє життя без стрільби у вихідні дні, а для когось це спорт, яким треба займатись постійно.

            Боятись того, що хтось зможе піти й придбати саме вогнепальну зброю, а потім за допомогою цієї ж зброї нанести шкоду чиємусь життю та здоров`ю не варто, оскільки людина маючи такий умисел навряд чи буде отримувати необхідні дозволи, надаючи при цьому свої данні в декількох установах. Така людина, скоріш за все, придбає необхідну зброю іншим чином, і це є більшою проблемою на сьогодні, оскільки ринок з продажу нелегальної зброї чималий, і саме вогнепальною зброєю він не обмежується.

            В цілому, цей закон однозначно має бути, але сам процес отримання дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї повинен бути дещо складнішим. Згадавши як ми отримуємо посвідчення водія, перше що спадає на думку, це необхідність проходження курсів для водіїв і т.д.. Отже придбати автомобіль ми маємо право, але керувати цим автомобілем без підтвердження того, що ми дійсно вміємо його керувати, ми не маємо. На мою думку, зі зброєю має відбуватись аналогічна процедура. Треба зробити спеціальні курси для майбутніх власників зброї, на яких будуть детально розповідати про всю відповідальність яка покладається на власника зброї, також про правові аспекти використання різної зброї. Важливим буде і донесення інформації про кримінальну відповідальність за перевищення межі необхідної самооборони. Також необхідними є практичні заняття. І тільки після проходження таких курсів та здачі відповідних екзаменів, надавати такій особі можливість придбати бажану зброю, носити її із собою та зберігати вдома у суворій відповідності до законодавства.