Чому 18 травня під час акції "Вставай, Україно" міліція бездіяла, а 25-го так активно стала на захист учасників "гей-параду"?
Обурення! Справжнє, щире та непідробне обурення викликала
у мене картина, свідком якої сьогодні стали сотні небайдужих киян, що зібралися
в районі Пушкінського парку аби завадити проведенню маршу гомосексуалістів. Від
станції м. Шулявська і до самого парку в шеренгу вишикувалися співробітники
підрозділу «Беркут», які стояли, немов
неприступна стіна, аби захистити, у разі чого, права сексуальних меншин.
Картина була цілком абсурдною. На вулиці Києва вийшли цілком адекватні люди:
представники громадських і релігійних організацій, націоналісти, батьки з
дітьми та просто небайдужі громадяни, аби стати на сторожі традиційних
українських цінностей та захистити споконвічну християнську мораль і сім’ю.
Звідусіль було чути вигуки на кшталт «Україна – не Содом. Називайте гріх гріхом»,
«Україна за сім’ю» та ін. Учасники мирної акції розповсюджували серед перехожих
листівки, в яких йшлося про небезпеку гомосексуалізму та його загрозу суспільству у разі легалізації. Але,
не думайте, що все так добре. Коли щасливі, мирно налаштовані, адекватно
орієнтовані та бажаючі врятувати суспільство, в якому живуть, учасники акції
підійшли до входу в парк, вони зустрілися зі ще більшою кількістю представників
силових структур, які мужньо, тримаючи один одного під руки стояли з героїчними
виразами обличчя і ні за що не хотіли
пропустити мітингуючих далі. Прямо мимоволі згадалися слова: «Все равны,
как на подбор, с ними дядька Черномор». Коли мені в решті решт вдалося протиснутися до ватажків опору, поглядом знайшла того, хто найбільше підходив
на роль «дядьки Черномора» і рушила прямісінько до нього. На запитання: «На
підставі чого Ви не пускаєте нас, мирних жителів міста до парку?» відповіді так
і не отримала. А на питання: «Хто ви і де Ваші документи?» послідувало мляве: «Зараз
прийде головний і все розкаже». «А Ви хто, другорядний?», - не заспокоювалася
я, - «І де Ваші документи?». Але знову відповіді не почула, «дядько Черномор»
відвернувся і щось почав бурчати собі під ніс. Головний так і не прийшов. Але це не основне, що мене обурило.
Більше обурює
наступне. Де були ці спец підрозділи «Беркуту» ще тиждень тому, коли броньова
машина заїхала прямісінько на площу з
мирними людьми під час акції «Вставай, Україно» 18 травня??? Де була тоді
міліція і куди вона дивилася, коли під загрозою опинилися тисячі людей, які
йшли вулицями рідного міста? Чому міліція бездіяла, коли били журналістів? Чому
вона не намагалася зупинити броньовик і встановити особи, які керували ним? І чому сьогодні майже тисяча міліціонерів прийшли
захистити якихось 20-30 гомосексуалістів?
Хоча, це, мабуть, специфіка роботи вітчизняних правоохоронців, які більше
полюбляють працювати на благо так би
мовити «малих груп», до прикладу, захищати «Сім’ю» та наближених до неї людей,
купку гомосексуалістів тощо. А хто ж захистить мільйони українців, які мало
того, що потерпають від масового безробіття, мізерних зарплат, 2%
невідремонтованих доріг, в які постійно потрапляють, так ще й опинилися
сьогодні перед загрозою бути зім’ятими та розтоптаними псевдо європейськими цінностями,
такими як гомосексуалізм?!
Мимоволі починаєш
відчувати себе якимось бандитом, бачачи загін правоохоронців, які тільки й
чекають команди до дії. Чи це другий дубль антифашистської акції, яка з тріском
провалилася 18-го травня? Дякувати Богу, що хоч броньовик не пригнали. Мабуть,
уроки все-таки винесли, швидко вчаться. А гомосексуалістів таки захистили. Останні
під покровом «Беркуту», що називається, вислизнули з парку та пішли хто куди,
вроздріб, щоб і сліду не лишити. Правильно і зробили! Не треба нам тут ні гомосексуалізму,
ні слідів від нього!..
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.