Чому бідні - бо дурні... (наче вже і не дурні, а все одно бідні).

Хто як не ми має сказати - Куди ж нам далі?

На кореспонденті сотні блогів, купа людей які виражають свою громадську позицію, діляться часто правильними і розумними думками, коментують і в основному, критикують один одного.. Ми спілкуємось, сперечаємось, випускаємо пар сварячись у коментарях, а далі... нічого не відбувається. Дія заради дії, а не заради якогось результату. Спрощено - купа демократії і ніякого від цього толку. Ще простіше - базар. Не хочу когось образити цим словом - це просто моя особиста оцінка. І справа не в тому що якість дискусії низька або ідеї погані, просто ніхто не готовий до цих ідей та дискусій прислухатись і, тим більше, щось з цього приводу робити. А жаль. Випадково у інтернеті, в чийомусь блозі, прочитав про досвід Ісландії у боротьбі з наслідками світової фінансової кризи (http://my.mail.ru/community/neopoznannoje/10A2BC7592160F30.html), а також участь громадян у обговоренні і вирішенні долі країни. Вражає. За таку владу я хочу і готовий голосувати. Але таких у нас нема. Принаймні поки що про таких не чув.

Тепер до суті, хочу запропонувати PR відділам наших політичних партій - і тут, насправді, нема значення яким - запровадити до армій своїх штатних піарщиків ще одну посаду - спеціаліста по вивченню інтересів та потреб найбільш активного прошарку користувачів українського Інтернету. Хай би Регіони, Свобода, УДАР та інші спробували на основі пропозицій та думок викладених звичайними користувачами формувати свої програми, вносити правки та зауваження до Законів, ініціювати правки і т.д. Не думаю що від цього комусь стало гірше. Мали б і свій приклад дії прямої демократії... Та чомусь здається мені що не доросли ми і наші партії до цього.

Ау, народ, є тут помічники асистентів радників порадників Народних Зрадників? Може підкажіть своїм? Може послухають? Особисто я готовий пожертвувати декілька вечорів на тиждень і в онлайн режимі коментувати ті чи інші законодавчі ініціативи або ідеї, з особистої точки зору. Не претендуючи на істину в останній інстанції, а лише допомагаючи "Розумникам" розумніші і логічніші Закони писати. І, думаю, таких як я найдеться не один десяток. Може й станемо чимось у пригоді.

Класно було б якби хтось зацікавився. Класно не для мене - для нас. Можна було б почати хаотично-неконтрольований рух потихеньку звужувати і, хоч колись, почати будувати СВОЮ країну. Для людей і для себе.