До всієї цієї бодяги з похіщенієм двух служительок церкви
Слова князя Богуслава Радзівілла з роману Генріка Сенкевича "Потоп", винесені в заголовок не випадково. Я ще зрозумів би, якби ці дві монашки, навколо яких вчинили стільки галасу, постраждали за віру чи за переконання. А то ж справа, виявляється, навколо бабла і машин. Власне, це все, що є тепер сутністю не лише Києво-Печерської ляр... пардон, лаври, а всієї УПЦ. Як і російської теж.
15 млн доларів, про які згадували ЗМІ, що їх нібито намагався вибити з цих двох монашок (або через них) - це лише вершина фінансового айсберга, що складається з лівого бабла, яке гуляє по Лаврі з неоприходованого золота, підношень високопоставленої і криміналізованої частини пастви, яка намагається "підмазати" Бога в обмін на тепле містечко в раю, з нелегального обігу алкоголю і тютюну, який лише 10 років тому оцінювався в мільярди доларів. Блін, і собі в попи піти, чи що - хто би мені позичив 15 млн? - так написав у коментах до новини один читач.
Я вже не кажу, що Лавра практично з часу свого відновлення є розсадником содомії. Всі про це знають, лише мало хто говорить. У католиків принаймні всі скандали назовні виносяться, і папа змушений реагувати. А православні ченці навчилися не виносити бруд з хати. І стільки вже того бруду зібралося, що Лавра просто задихається в сморіді. А з нею смердить і вся Церква.
І назва підприємства, співзасновником якого є прес-секретар Сабодана, Олександр Драбинко - ООО Собор - прекрасно відображає стан сучасного православ'я в Україні. Саме ООО. "Общество с ограниченной ответственностью" - ось що собою являє українська церква. Якщо там взагалі про якусь "ответственность" може йтися. І перед ким "ответственность" - перед людьми? Перед Богом? Ой, я вас умоляю, який там Бог? Що це вобще таке? Правда ж, святі отці?...
Нема сумніву, що Сабодан, як голова УПЦ МП, це все, що сталося, мирно схаває. Проковтне і оближеться. І річ навіть не в тому, що на порозі вічності про очищення авгієвих стаєнь українського православ'я якось мало думається. Просто його, як безголосного і безвольного овоча, об котрого ще не так давно в час важкої хвороби його ж підлеглі ледь не ноги витирали, все влаштовує. "Хто нада" підмаже - і jakby nigdy nic.
Колишній печерський архімандрит, а пізніше митрополит Петро Могила, рівня особистості і подвижниченства котрого не сягнув жоден з його наступників, колись позбавлявся п'яниць, розпутників і сребролюбців у Церкві за допомогою батогів. Навіть декого насмерть забив. Не сумніваюся, нині би йому роботи вистачило, причому не лише в чоловічій частині Лаври. Але наше доморощене криміналізоване православ'я тепер можуть врятувати хіба що масові розстріли.
Бо це вже не конфесія. Це вже схизматське ООО, з якого можуть виходити лише дєляги в рясах. Людей рівня ксьондза Єжи Попелушко, не кажучи вже про Іоанна Павла ІІ, там ніколи не буде.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.