податкове свавілля

врегулювання податкових спорів

ВРЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВИХ СПОРІВ

Необхідність написання цієї статті була зумовлена великою кількістю звернень платників податків для отримання роз’яснень податкового законодавства України, в зв’язку з численними порушеннями законодавства з боку податківців.

Наразі ми розглянемо загальний алгоритм дій платників податків в разі проведення перевірок, питання податкових роз’яснень, визнання посадовими особами МДтЗ угод нікчемними, узгодження податкового боргу, оскарження рішень, дій, бездіяльності посадових осіб МДтЗ.

Одна зі складових уряду країни є Міністерство доходів та зборів, на яке, відповідно до ПКУ покладено обов’язок по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Одним з пунктів ПКУ на органи МДтЗ покладено обов’язок узагальнювати практику застосування законодавства з питань оподаткування, розробляти пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подавати їх центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Питання надання роз’яснень податкового законодавства регламентовано главою 3 Розділу ІІ ПКУ, відповідно до якого міністерство доходів та зборів має право надавати роз’яснення податкового законодавства.

Але, будь яке роз’яснення не є нормативно правовим актом, але незважаючи на цей факт податківці все одно керуються саме цими роз’ясненнями, а не нормами ПКУ, що призводить до численних порушень прав платників податків.

Така недолуга політика призводить до того, що платникам до нараховуються податки, знімається податковий кредит і платники вкотре повинні доводити свою правоту, в тому числі і в судах.

Судова практика, в багатьох випадках, йде в розріз з бажаннями податківців вивернути кишені платників, але доки йде оскарження рішень податківців, за платниками в базі МДтЗ числиться заборгованість по податкам та зборам, майно платників податків переходить в податкову заставу, і що саме цікаве, навіть якщо Ви оскаржуєте рішення податківців, незважаючи на норми ПКУ, отримуєте повідомлення про податкову заставу на майно.

Намагання уряду будь якими методами наповнити бюджет країни та зменшити дефіцит призводить до того, що платники змушені замість того, щоб заробляти кошти, боротися з державою. Дехто йде в тінь, дехто проводить реструктуризацію на підприємствах, звільняє працівників, йдуть в офшори, але цим шляхом користуються в переважній більшості якраз ті, хто пише закони, приймає рішення, дехто оптимізує обкладання податками, але всі намагаються як найменше платити податків та зборів.

На мою думку, держава, в особі парламенту, уряду, президента, постійно ставить себе вище за суспільство, вважаючи себе гегемоном, забуваючи при цьому, що будь яка держава існує тільки завдяки народу, який населяє вказану державу.

Держава реально переходить в ранг ворога у відношенні до нас, що є неприпустимим.

Зважаючи на викладене, вважаю за необхідне викласти свою позицію щодо дій платників податків в разі проведення перевірок, та подальшого донарахування податків та зборів, зняття податкового кредиту:

1. майте в наявності журнал перевірки;

2. вимагайте надання документів, відповідно до ПКУ, а саме:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.     Непред’явлення або не надіслання у випадках, визначених ПКУ, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. (відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ);

3. переписати всі дані зі службових посвідчень, в разі, якщо вам чинять перешкоди, викликати міліцію;

4. записати всі дані в журнал перевірок, при цьому, перевіряючи повинні поставити свої підписи в цьому журналі;

5.  згідно з п. 20.1.8 ПК України перевіряючі мають право тільки на ознайомлення з оригіналами документів;

6. податкові органи не мають права вилучати оригінали первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів. Вилучення можливо тільки у випадках, передбачених КПК або за рішенням суду;

7. податкові органи мають право на отримання копій тільки тих документів, які відносяться до предмета перевірки;

8. копії наданих документів повинні бути завірені платником податків і скріплені печаткою;

9. одержання копій документів має супроводжуватися складанням податковими органами опису, копія якого повинна вручатися під підпис платнику податків або його законному представнику; 

10. при відмові у передачі копій документів (не оригіналів!) посадові особи ДПС зобов'язані скласти акт, який свідчить про факт відмови, із зазначенням П. І. Б. платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано надати. Такий акт повинен бути підписаний посадовою особою органу ДПС та платником податків або його законним представником.

11. в разі складання акту про результати документальної планової, позапланової, виїзної, невиїзної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства, в якому податківці відображають порушення податкового законодавства на власний розсуд, Ви маєте право подати заперечення на акт, тобто почати процедуру адміністративного оскарження рішення.  Таке заперечення подається на протязі 10 днів з моменту отримання  або акту перевірки, або податкового повідомлення рішення. В разі неподання заперечення, або не повідомлення податкового органу про оскарження податкового повідомлення-рішення на протязі 10 та 30 денного терміну нараховані грошові зобов'язання набувають статусу податкового боргу.

12. якщо Ваша скарга залишилася без задоволення єдиний вихід з даної ситуації, це оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, через адміністративний суд.

Численні порушення податкового законодавства з боку податківців стосуються неповного, необ’єктивного на не всебічного розгляду наданих для огляду документів платників, відповідно до чого податківці на власний розсуд, без дотримання встановленого порядку, визнають укладені платниками податків  угоди фіктивними.

В даному випадку вважаю за необхідне роз’яснити, що у відповідності до сталої судової практики та Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Таким чином для визнання правочину нікчемним, податковий орган повинен звернутися до суду для отримання рішення суду про визнання правочину нікчемним, або цьому факту повинне передувати або вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Без наявності вказаних рішень будь яке трактування нікчемності правочину є завідомо не чинне, але саме так і діють податківці.

В даному випадку, та і в будь якому іншому,  як я вже вказував, необхідно оскаржувати рішення, дії або бездіяльність податківців.

Судова практика, в більшості випадків, незважаючи на гучні заяви податківців, показує, що в більшості випадків податківці діють поза рамками діючого законодавства.

Таким чином необхідно відстоювати свою позицію до кінця, але не забувати про те, що для звернення до суду Ви повинні мати як найбільше документів аби спростувати рішення податківців.

Бажаю Вам успіхів в цій нелегкій боротьбі.

З повагою, С.М. Шубін

Адвокат