податкові війни

продовження циклу статей, щодо податкових спорів

Досить часто податкова проводить перевірку платників податків на тій підставі, що в системі «Автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобов’язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість» є розбіжності в показниках, які виникають з різних причин. В разі виявлення таких розбіжностей податкова проводить зустрічну невиїзну перевірку, в більшості яких це призводить до винесення податкового повідомлення-рішення.

            В даному випадку хочу вказати на те, що судова практика в більшості випадків займає сторону платника податків, у відношенні якого винесено таке податкове повідомлення-рішення і ось чому:

            програмне забезпечення Система «Автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобов’язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість» до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відноситься.

Судова практика дійшли до висновку, що податковий орган не наділений повноваженнями визначати наявність або відсутність порушень податкового законодавства на підставі внутрішньої бази даних, взагалі без дослідження господарських операцій та первинних документів. http://reyestr.court.gov.ua/Review/29677084

Так як в більшості випадків податкова не змогла чи не зробила дослідження господарських операцій та первинних документів контрагентів, посилання на показники Систему «Автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобов’язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість» є некоректним, та не підлягає застосуванню.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Зі змісту Глави 11 та п. п. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 ПК України вбачається, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. (Вищий адміністративний суд України - Ухвала від 18.10.2012 справа К/9991/17432/12).

Жоден нормативно-правовий акт законодавства України не містить норми, щодо солідарної відповідальності за дії контрагентів.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності, тобто в разі виявлення розбіжностей, які виникли з вини ваших контрагентів, ви не будете нести відповідальність.

З повагою, С.М. Шубін

адвокат