Одруження чи цивільний шлюб частина 1

Люди встречаются, люди влюбляются……. женятся……

Темпи життя сучасного суспільства значно перевершують темпи життя попередніх поколінь, особливо це стосується  великих міст. Мова піде про життєві ситуації, пов’язанні з наслідками, що ілюструють зневагу до офіційного проживання чоловіка та жінки родиною. Частина перша цієї статті розкриє проблему спадкового права, частина друга  - стосуватиметься розлучень.

День за днем, рік за роком ми перегортаємо сторінки історії, віддаляючись від радянських часів, коли спільне проживання чоловіка та жінки неможливо було уявити без офіційної реєстрації шлюбу, не тільки з погляду керуючої руки партії, комсомолу, але й з боку моралі всього  суспільства.

Сучасний світ більш розвинений, люди не квапляться  укладати шлюбні контракти і реєструвати свої відносини, це стосується, як це не дивно, не тільки молоді,яка губиться у вирі почуттів та вражень від «дорослого» життя а й людей похилого віку. Цьому явищу передує багато факторів:  банальна відсутність часу на  клопоти, пов’язані з традиційними святкуванням даної події,  недовіри співмешканців один одному, сумнівів щодо спільного майбутнього подружжя.

Сама суть співіснування чоловіка та жінки, за своєю природою, тягне влаштування благоустрою, придбання спільного майна, накопичення статків, народження дітей.

Проте, життя вносить свої корективи. Як зазначалось вище,  мова піде про смерть одного з членів подружжя і права на спадкування його частки другою половиною.

Згідно ст. 1216 Цивільного Кодексу, спадкування - це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Законодавство визначає два види спадкування: за заповітом і за законом.

У загальному сенсі, поняття заповіту цілком зрозуміле, і являє собою особисте розпорядження майном на випадок власної смерті фізичною особою. Цей документ надає безперечне право особи на частку в майні чи все майно, вказану у заповіті. Але ментальність нашого народу не схильна укладати подібні документи, якось не прийнято у нас передбачати майбутнє.  Відкладаємо  питання на потім, заспокоюючи себе думками про безсмертя та довге і щасливе життя.

Зупинимось на спадкуванні за законом. Законодавець виділяє п’ять черг спадкування. Оскільки тема даної статті - відносини подружжя, то розглянемо черги спадкоємців з точки зору черг на спадкування.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, перша черга спадкоємців, за законом, передбачає: дітей спадкодавця, того з подружжя, який його пережив, та батьків. Отже, дружина чи чоловік, які пережили члена подружжя,  перебували з ним у офіційному шлюбі і  мають право першочергового спадкування його майна.

А як же бути, коли офіційної реєстрації шлюбу під час проживання подружжя не відбулось? Законодавець у даному випадку посилається на ст. 1264 Цивільного кодексу  України, яка передбачає четверту чергу спадкоємців за законом: «у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини».