Юридичний чинник Угоди про Асоціацію України та ЄС

Юридичний чинник Угоди про Асоціацію України та ЄС

Шість років та численна кількість переговорів – термін, що вже пройшла наша держава на шляху до підписання Угоди про асоціацію України та ЄС. Що далі? А далі візит Президента Януковича до Вільнюса.  Від Вільнюського саміту залежатиме доля документу, який міг би гарантувати створення всебічної та поглибленої зони вільної торгівлі з максимальним наближенням законодавства України до стандартів та принципів ЄС…

Що ж представляє собою Угода про асоціацію та які юридичні варіанти її підписання?

Для початку, прояснимо, що саме слово «асоціація» у назві Угоди було чітко продумано та обрано Україною ще на саміті у Франції, в вересні 2008 року. Дане поняття відповідно тлумачиться з орієнтацією на acquis ЄС щодо відносин асоціації ЄС із третіми країнами. Acquis ЄС в цій сфері ґрунтується на ст. 217 Договору про функціонування ЄС: «Союз може укладати угоди з однією або більше третіми країнами або міжнародними організаціями, що запроваджують асоціацію, включаючи взаємні права та обов’язки, спільні дії та спеціальні процедури».

У справі 12/86 «Demirel» Суд ЄС пояснив, що угода про асоціацію «створює спеціальні привілейовані зв’язки з країною – не членом, котра повинна, принаймні до певної міри, брати участь у системі Співтовариства [Союзу]». Це надзвичайно важливий політичний крок, що в найкращих перспективах зближує країну з ЄС. Тому можна однозначно стверджувати: ініціатива України  в вересні 2008 року щодо підписання Угоди про асоціацію затвердила нашу державу в ролі лідера серед країн Східного партнерства, яким також одразу ж запропонували підписати відповідні угоди.

Таким чином, було обрано майбутній план дій, який на разі доходить завершального етапу. На цій стадії ЄС практикує підписання тимчасового застосування угоди про асоціацію. Це можливо в двох варіаціях: перша – підписання тимчасової угоди про торгівлю та пов’язані з торгівлею питання; друга – це спеціальне положення про тимчасове застосування, що міститься в тексті Угоди, як правило, в прикінцевих положеннях.

Відповідно до аналітичної записки відділу зовнішньої політики Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України: тимчасова угода представляє собою самостійний міжнародний договір, який тісно пов’язаний з Угодою про асоціацію, але є юридично незалежним. Сторонами Тимчасової угоди є лише ЄС і третя країна (без держав-членів ЄС). Більшість тексту Тимчасової Угоди, як правило, складають положення про зону вільної торгівлі. Тимчасове застосування Угоди про асоціацію – не передбачає укладання Тимчасової Угоди, це просто рішення про тимчасове застосування самої УА в тій частині, яка стосується компетенції ЄС. Тимчасовому застосуванню підлягають ті положення, які охоплюються компетенцією ЄС, ті положення, що охоплюються повноваженнями держав-членів, мають пройти процедуру національної ратифікації.

Із аналітичної записки відділу зовнішньої політики Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України також слідує, що Тимчасова Угода, як самостійний договір, є більш конструктивним способом досягнення Угоди про асоціацію, ніж тимчасове застосування Угоди про асоціацію, що виступає лише рішенням, котре можна скасувати в будь-який момент.

На сьогодні ЄС вказує на напрямок тимчасового застосування угоди, про що на днях наголосив Комісар Євросоюзу з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле в інтерв'ю Вірменській службі Радіо Свобода: “Ми готові розглянути інші питання. Наприклад, тимчасове застосування угоди, яку ми маємо намір підписати з Україною (ще до офіційного набуття нею чинності), щоб зробити її настільки змістовною, наскільки це можливо, і застосовувати якомога швидше”.

У цей же час  депутат Європейського парламенту від Польщі Павло Залевський також відзначив, що: «Тимчасове набуття чинності торговельною угодою створить умови для швидкого запровадження Україною європейських стандартів та відкриє європейський ринок для українських товарів. Це важливо у зв`язку зі зростаючим тиском Кремля і торговельною блокадою України владою Російської Федерації».

Що ж, як на мене, українській владі потрібно чітко визначитись у власних пріоритетах в аспекті зовнішніх відносин із сходом та заходом, адже від того, наскільки вдало та ефективно Україна зможе позиціонувати себе найближчим часом на міжнародній арені, залежатиме доля Угоди про асоціацію.