Український журналіст Віктор Тимченко написав книгу про націоналізм і глобалізм, у якій зробив прогноз, що ЄС розвалиться до 2024 року.
Віктор Тимченко – український журналіст, письменник, експерт з питань Східної Європи. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка, працював у газета «Молодість України» і «Київська правда», був ведучим програми «Щаслива сторінка». У 90-тих переїхав до Німеччини – на батьківщину дружини. Працював на радіостанції «Німецька хвиля», власним кореспондентом у Німеччині українських газет «Голос України», «Київські відомості», «День». Видав у Берліні, Гамбургу та Мюнхені кілька книг політичної журналістики. До Києва привіз нову книгу «Час націоналізму», коментуючи це тим, що в Німеччині йому б не дозволили таке опублікувати.
“Націоналізм – це сплав ідеалізму, прагматичності (національного егоїзму) та сили. Ідеалізм у формулюванні національної ідеї, яка не повинна орієнтуватися на такі поняття як “досяжність” чи “недосяжність” мети. Прагматичність, егоїзм у відстоюванні націоналістичних інтересів. І сила, щоб не втратити перше і друге.” Віктор Тимченко вважає, що націоналізм – це очевидне бажання нації захищати свою свідомість й етнос. Національні почуття є миролюбними, бо виражають бажання нації жити незалежно від інших націй і не вступати в конфлікти з сусідами. Часто націоналізм плутають з фашизмом чи соціал - націоналізмом, і як наслідок – націоналізм закидають камінням, дорікаючи за жорстокість і шовіністичний нахил.
“Розвал Радянського Союзу, утворення на його теренах 15 суверенних республік, національно-визвольні рухи в Азії та Африці, двозначні цифри голосів виборців за націоналістичні партії у країнах-членах Європейського союзу міняють світ. День за днем міцнішає хода національно свідомих громадян.”
Автор упевнений, що націоналізм захопив світ. Після довгих років пригніченого стану наше суспільство нарешті прокинулося, почало боротися за самобутність і унікальність народів.
Віктор Тимченко наголошує, що «всі мультикультурні проекти приречені, а майбутнє належить націоналізму». Він гостро критикує Європейський Союз і прогнозує загибель Європи. Тому що за такими показниками як народжуваність, смертність, за приростом населення Європа вимирає. Етнічні групи, які мігрують до Європи, мають народжуваність по 3-4 дитини на родину. Логічно, що ці етнічні групи будуть збільшуватися, асимілювати з європейцями, тим самим витісняючи їх із своєї автохтонної території. За приклад можна розглянути сучасну ситуацію США. З приходом до влади Барака Обами темношкіре населення отримало більше політичних прав і свобод, і на сьогоднішній день вони становлять 80 % населення. Можна зробити прогноз, що білому кандидату в президенти буде складно проводити політичну передвиборчу кампанію. Передчуваючи це, демократи вже готують заступника Обами – чорношкірого губернатора з Массачусетса Девала Патріка.
Єдиний вихід для Європи – створення нової міграційної політики.
« Якщо нація вимирає, то політикою нації має бути підвищення народжуваності нації, а не запрошення іноземців на територію, на якій мешкає нація.»
Привезення дешевої робочої сили – фатальна помилка. На Барбадосі та на Гаїті завезені туди раби винищили своїх рабовласників. На Ямайці, Трінідаді і Тобаго, в Гайяні, відкритих колись білим, сьогодні білих уже немає, а кривава міжетнічна ворожнеча спустошує країни.
«Той, хто сьогодні робить економічну ставку на бідних і тимчасово «забитих» мігрантів, підкладає бомбу уповільненої дії під існування нації.».
Віктор Тимченко засуджує ЄС за намагання підігнати під єдиний шаблон країни з різним соціальним і економічним рівнем і висуває гіпотезу про те, що чим менша країна, тим ефективніша. Наприклад, Швейцарія, Австрія, Люксембург, Монако, Ліхтенштейн.
«…прагнення до ЄС – це дивне прагнення до втрати національного суверенітету, до втрати незалежності.»
Принадними для націй є цінності ЄС: свобода слова, загальне виборче право, рівноправність жінки і чоловіка, рівноправність гетеро- і гомошлюбів тощо. Насправді, країнам ніщо не заважає вводити ці цінності самостійно, без вступу до ЄС. Уряди країн чомусь вважають, що ЄС зможе це зробити своєю політикою. Може просто те суспільство, яке цінностей хоче, але отримати самостійно не може, ще до нього не доросло?
«…принадність Союзу для багатьох країн завжди полягала лише в можливості отримувати бюджету ЄС величезні кошти…для своєї власної кишені. Сьогодні гроші припливають з Брюсселя самі.»
Віктор Тимченко підсумовує: «Навіть найпривабливіша імперія приречена на смерть. Мати бажання стати частиною імперії – значить хотіти стати холопом.»
Книга Віктора Тимченка «Час націоналізму. Стратегія виживання в глобалізованому світі.» є актуальною відносно сучасних українських реалій, допоможе зорієнтуватися серед світових інтеграційних і глобалізаційних процесів, розставити акценти «кому» і «навіщо» вигідно вступ України до ЄС.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.