Історична справедливість або коли вже у Москві вшанують хана Тохтамиша

На Харківщині за особистої підтримки Путіна урочисто відкрили пам’ятник імператору Олександру III. Далі буде?

Вітаю всю "прогрєсівную абщєстєннасть" з черговим прикладом відновлення історичної справедливості! Нарешті пам‘ять Імператора, який не "приховував своєї ненависті до українців, був ярим антисемітом, забороняв картини Рєпіна і Ге, цензурував Толстого і Достоєвського та зробив усе можливе, щоб поховати демократичні реформи свого батька", вшанована належним чином на Слобожанщині.  Ура!

Водночас, відзначаючи гідне поваги прагнення слобожанської, одеської, даунбаської та інших патріотично-регіАнальних еліт до вшанування історії нашої України, не можна самозаспокоюватися та заплющувати очі на окремі крикливі приклади історичної байдужості та короткозорості, яку, на жаль, подекуди демонструють певні політичні та громадські діячі.

Насправді, як можна миритися з тим, що у Бабиному Ярі немає пам‘ятника, який би увічнював славу німецької зброї? Зрозуміло, що без Катерини Другої ніхто б ніколи не знав про невеличкий Хаджибей, але й до 1941 року ніхто в світі не чув і про Бабин Яр. Невже німецька принцеса, перетворивши Хаджибей на Одесу, зруйнувавши якусь там невеличку Запорізьку Січ та накинувши на шиї малоросів ярмо кріпацтва, залишила в історії України важливіший слід, ніж німецькі війська Тисячолітнього Рейху, які не лише створили перший український всесвітньовідомий бренд – Бабин Яр, але й вщент зруйнували всю територію України.

З огляду на це, напрошується однозначний висновок: заслуги ніцшеанських білокурих бестій, Ubermensch із мертвою головою у петлицях, суттєвіші для України, ніж доробок Щецінсько-Одеської Валькірії (між іншим, також німкені)! То чому ми вкотре нехтуємо своєю історією?!

На нашу думку, вже давно треба відійти від ідеологічних штампів та упереджень в оцінюванні звершень тих чи інших видатних особистостей! Може, тоді у нашому пантеоні національних героїв буде не лише Катерина ІІ чи Олександр ІІІ, але й, наприклад, Меньшиков (пам‘ятник якому можна було б встановити у Батурині). Монумент Батию став би окрасою Батиєвої гори у Києві. А пам‘ятник хану Тохтамишу, вже давно треба було подарувати Москві як знак дружби від братнього народу.  

Зрештою, треба законодавчо закріпити за рідними та близькими вбитих та зґвалтованих обов’язок довічно платити пенсії вбивцям та ґвалтівникам, а потім ховати їх за свій власний рахунок, встановлювати їм пам’ятники та вшановувати їхню світлу пам'ять.