Проблема православної церкви після Берестейської унії

05 листопада 2013, 16:26
Власник сторінки
0
144

Проблема православної церкви після Берестейської унії

Це тема є дуже актуальною і зараз, не дивлячись на те, що православну церкву більше ніхто не утискає. Багатьох людей і досі  хвилює питання: «Як же змогла православна церква вижити у таких непростих умовах?»

Я намагатимусь пояснити, що стало з церквою після доленосної Берестейської унії.

Нагадаю, що суть унії у 1596 р  була у тому, що створювалася Українська греко-католицька церква. Згідно з мовами, вона зберігала східний обряд, церковнослов янську мову, використання старого календаря тощо. Але одночасно із цим визнавалася зверхність Римського Папи, як першоієрарха всієї християнської церкви та ще були прийняті католицькі догми. Але наслідки були негативні. Спроба об’єднати церкви не вдалась: одночасно у Бересті пройшов православний собор, який засудив унію. У результаті відбувся розкол Київської митрополії та поява двох церков  - «з’єднаної»  (греко-католицької) та «нез‘ єднаної» (православної). Остання існувала напівлегально.

На той час Україна була під владою Польщі. Тому король Сигізмунд 3 вимагав  від православних віруючих підкоритися духовній владі греко-католицьких єпископів.  У православ’я насильно відбирали церкви та монастирі (але завдяки протидії князя К.Острозького до греко-католиків не потрапив Києво-Печерський монастир). Ситуація була жахлива. Православна церква потерпала занепад. 

Але велику роль у захисті православної віри відіграли братства. На той час вони були вже цілими церковними організаціями з широкими повноваженнями. Вони мали ставропігію (право підпорядковуватися не своїм єпископам, а безпосередньо константинопольському патріарху). Важливим кроком у відродженні церкви стало відновлення православної ієрархії.      Митрополит Йов Борецький, який був дуже високоосвіченою людиною та очолював Львівську братську школу, був першим ректором Київської братської школи, визнавав необхідність рішучих заходів  у боротьбі  за православну віру. Він навіть готував збройний виступ проти греко-католиків (слава Богу ці плани не здійснилися). Саме за роки перебування Борецького                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          на посаді митрополита православна церква, зміцнила свої позиції в українському суспільстві.

Вже у 1632 р. православну церкву офіційно визнала польська влада. Це стало результатом наполегливої боротьби за право сповідувати свою віру. Ця заслуга була й результатом старань нового митрополита Петра Могили. Це була велика людина. Він зробив православну церкву одною з найавторитетніших з усіх східнохристиянських церков, створив митрополичу консисторію (церковний судовий орган), сформував фундаментальні догмати,  приділив особливу увагу освіті духовенства. Думаю усі знають, що за ці заслуги Могилу було канонізовано у 1996 році.

Після початку боротьби православної церкви, греко-католицька зазнала кризи. Щоб її подолати, вона, за прикладом православної, теж почала створювати братства, але цей шлях виявився безперспективним, тому вони обрали інший. Греко-католики теж стали приділяти увагу освіті священників, був створений орден Васіян, який об ‘єднав п’ять монастирів. Але і ці заходи не дали відразу відчутного результати. Тому знов стали з’являтися ідеї об’єднання уніатської та православної церков у єдину незалежну християнську церкву, щоб покласти край усім майновим суперечкам. Але всі ці спроби були невдалими. Тому православна церква так і залишалася єдиною. Вже на початку 30-х рр.. 18 ст. становище православної церкви значно поліпшилося, а греко-католицької погіршилось. Польська влада не змогла долучити до греко-католицької церкви українців і білорусів, тому пішла на дуже важливий шаг: вона легалізувала православну церкву і розпочала співпрацю з нею

Як завжди наш народ ніколи не здається і тому, долаючи усі перешкоди, наша українська православна церква , йшла у світле майбутнє з високо піднятою головою: нескорена і велика.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.