Деякі високопосадовці роблять заяві у ЗМІ про те, що українці не готові до оприлюднення персональних даних, тому що наші громадяни бояться, що шахраї зможуть скористатися цією інформацією
В Україні склалася дуже нездорова традиція – ховати усі свої активи і доходи. Ховати їх від сусідів чи від податкових органів.
Відповідно до законодавства, сьогодні в Україні доступ до даних про майнові права можуть мати власники, спадкоємці (правонаступник) і уповноважені ними особи, а також особи, в інтересах яких встановлено обтяження, та їх уповноважені. Крім того, отримати дані з реєстру можуть правоохоронні органи (суди, міліція, податкова, СБУ, прокуратура) та органи місцевого самоврядування, якщо запити пов'язані з виконанням ними службових повноважень. Для інших ця інформація закрита.
Як відомо, у більшості розвинених країн світу інформація про власників майна є відкритою. І у відкритому доступі вона не тільки не може шкодити власникові, а навпаки - допомагає захищати його власність. І відповідна інформація є прозорою як для суспільства так і для податкових органів.
Водночас, деякі високопосадовці роблять заяві у ЗМІ про те, що українці не готові до оприлюднення персональних даних, тому що наші громадяни бояться, що шахраї зможуть скористатися інформацією у відкритому доступі і заволодіють їх майном. І чиновники активно підтримують таку точку зору, підтакуючи побоюванням населення замість того, щоб убезпечити його від тих же самих шахраїв, які використовуючи корумпованість державних органів, мають доступ до всіх персональних даних, що їм потрібні.
Неодноразово доводилося чути від представників влади, що суспільство в Україні сьогодні не готове до "такої прозорості".
І це логічно, враховуючи, що подібні настрої "заляканого українця" сьогодні вміло використовуються владою. Бажання заховатись за персональні данні громадян, це ніщо інше як бажання приховати результати різноманітних корупційних дій, які в кінцевому результаті перетворюються в нерухоме майно.
"Прості" міністри, судді чи чиновники, як відомо, живуть зовсім не за тими доходами, які вони вказують в деклараціях. Витрачають вони все одно набагато більше. В цьому сенсі питання "звідки у них гроші?", напевно, буде таким же тривіальним як і питання про те, кому належить Межигір'я. Прикладів тут чимало і уже багатьох представників влади ловили на безсоромній брехні і конспірації.
Через відсутність відкритих реєстрів і обов'язкового декларування громадянами України своїх доходів і витрат величезна кількість нерухомого майна оформляється чиновниками на підставних фізичних осіб, які навіть теоретично не можуть мати відповідних доходів для таких придбань.
В таких умовах суспільство не може здійснювати контролю за різного роду "новобагатьками", а це тільки ще більше сприяє розвитку корупції на усіх рівнях бюрократичної вертикалі.
Зробивши інформацію про нерухоме майно публічною і доступною для українських громадян, ми значно розширимо контроль за корупційними діями посадових осіб. І якщо більшість народних депутатів підтримають законопроект №3378, завдання якого якраз у цьому і полягає, у нечистих на руку чиновників буде ще менше можливостей для "відмивання" хабарів.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.