Є багато причин, чому так вийшло. Але є лише один, на жаль, сумний наслідок - його ми спостерігаємо щодня за вікном, з ним живемо, його лаємо.
Вкотре розумію,
що проблема нашого суспільства не в поганій владі та продажних політиках (хоча
цього «добра» у нас вистачає). Головні утопісти країни – люди, які, що б то не
стало, намагаються йти в обхід проблемам і життєвим задачам. Лікарю ліпше писати
довідки в конторі за 2000 грн., ніж вести прийом у державній лікарні за ті ж
гроші, вчорашньому випускнику-економісту простіше влаштуватися касиром, ніж оббивати
пороги роботодавців, а випускникам
журфаку взагалі складно знайти місце під сонцем. Де вони його тільки не шукають,
та не в гамірних і пильних редакціям. Головний стереотип абітурієнта «фізмат – для хлопців,
журфак – для дівчат» вилазить представницям прекрасної статі боком вже під час
першої вистражданої статті! І на тому годі! Виявилося, обманули тьотю!
Журналістика – це не гарненьке платтячко і персональний стиліст!Це ж навіть не як у
фільмі «Диявол носить Прадо» - просторі гламурні приміщення, підбори, кава і «хо-хо-хо»-жарти
з дівчатками.
Що? Куди? Навіщо бігти?
Що писати? Де кого як піймати? Як куди встигнути? Погодьтесь, задачі не для
слабких. І все то ми знаємо, і все вміємо, та не хочемо. Не хочемо бігти, лізти
зі шкіри, напрягатися, встигати. Бо за такі ж гроші можна, наприклад, викладати
фітнес або нарощувати нігті. А ще краще – вдало вийти заміж і сидіти вдома! Але
ж куди поділось прагнення до справедливості, амбіції «четвертої влади»? Більше
не цікаво?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.