Дніпровські вежі – довгобуд століття

Дніпровські вежі – довгобуд століття

Плани зруйновано, мрії вкрадено, долі зламано…
11 років тому почалося будівництво 6-ти багатоповерхівок. Чи не єдиний об’єкт в Україні, який має таку довгу та сумну історію. Звертаємо увагу всієї світової спільноти на проблему. Яку впродовж багатьох років держава Україна не в змозі вирішити: ні проконтролювати куди пішли державні кошти, ні притягти до відповідальності тих, хто є замовником будівництва, хто взявся будувати цей "красень- об’єкт".
Порушено одне з конституційних прав громадян, а саме право на житло (ст. 47 Конституції України). З 2004 р. 890 (!) сімей не можуть вселитися в квартири. Багато з приватних інвесторів продали свої оселі для придбання, як вони вважали тоді, кращого житла в цьому об’єкті, а зараз витрачають гроші на винаймання житла, витратили усі свої заощадження та/або взяли кредити, а зараз змушені сплачувати відсотки та внески за ними, але без можливості жити в цих оселях… та без усілякої надії жити в них коли-небудь. Плани зруйновано, мрії вкрадено, долі зламано… Ми говоримо про житловий комплекс "Дніпровські вежі" – комплекс з 6-ти (!) 34-поверхових (!) будинків, комплекс, що повинен був стати окрасою міста Києва та стати набутком сучасної української архітектури та висотного будівництва… і що будується з 1999 (!) р.,. Ми зрозуміли, що цей об’єкт нікому не потрібен – ні замовникові (ГУ ВВ МВС України), ні державі (127 млн. грн. бюджетних коштів були списані на цей об’єкт), ні державній адміністрації міста Київ, ані адміністрації Деснянського району – окрім самих приватних інвесторів, які за ці роки обєдналися спочатку в Асоціацію приватних інвесторів та власників, згодом в ЖБК "Наш дім – Дніпровські вежі".
Отож, ми пропонуємо вирішити цю проблему власними силами. Ми не просимо додаткового бюджетного фінансування – навпаки, ми пропонуємо повернути до бюджету вже потрачені бюджетні гроші, які конче потрібні у цей скрутний час і на які держава зможе побудувати (придбати) житло для службовців того самого ГУ ВВ України, або інших відомств та установ, що фінансуються з державного бюджету.
Ми неодноразово просили:
1. Створити слідчу комісію. Адже усі перевірки, що проводилися спорідненими структурами, які практикують "пакт про ненападіння" одна на одну, більшість з яких підпорядковуються… МВС України.
2. Сприяти нам у створенні механізму, який надасть можливість отримати контроль за будівництвом усього об’єкту, відсторонити теперішнього замовника будівництва – ГУ ВВ МВС України, який систематично доводив свою нездатність збудувати цей об’єкт протягом 10 (!) років і якому байдуже, куди поділися 127 млн. грн. бюджетного фінансування, що були виділено на будівництво цього комплексу.
3. У разі, якщо ми не в змозі будемо втілити цей план в життя, держава – так як і ми, на жаль – ніколи не побачить ні житла, на яке виділялися бюджетні гроші, ні повернення цих грошей до державної скарбниці.
Звертаємо увагу на деякі обставини і факти:
I. Усі спроби (три або, навіть, вже чотири) збудувати (або добудувати) цей об’єкт було провалено ГУ ВВ МВС України, яке довело свою повну неспроможність будувати будь-який об’єкт. Саме це державне відомство, що є замовником цього об’єкту та яке повинно було б стати гарантією введення об’єкту в експлуатацію, є у центрі корупційних дій, що пов’язані з будівництвом цього об’єкту починаючи з 1999 р.! Командувач внутрішніх військ МВС України пан Кіхтенко О. Т., який поклявся в присутності телебачення своїми генеральськими погонами, що до кінця 2006 р. 2 з 6 будинків (будівельні №№ 5 та 6) будуть введені в експлуатацію, не зробив нічого конкретного для завершення будівництва. Пан Дегтярьов Е. С., заступник командувача внутрішніх військ з логістики, з 2006 р. не зробив нічого для завершення будівництва об’єкта. Також позиція пана Дегтярьова нагадує позицію собаки на сіні – якщо сам не гам, то й іншим добудувати не дам. Дуже цікавим є систематична закономірність, що усі особи, які коли-небудь були причетні до цього будівництва, звільнені з посади або відправлені на пенсію з лав ГУ ВВ МВС України (нема з кого отримати відповідь але, мабуть, багато чого змогли б розповісти про це "будівництво століття" "герой-будівельник". Один з них пан Спотарь С. А., тодішній заступник командувача ГУ ВВ МВС України – , що був відповідальним за цей об’єкт, (до речі, Заслужений будівельник України згідно з Указом Президента України № 258 від "24" березня 2006 р., мабуть, за "вислуги" на будівництві цього об’єкту). Інші або знаходяться в розшуку, або перебувають під слідством (наприклад, пан Фареник С. А., колишній Голова Правління БК "УкрАзіаБуд", що будувала об’єкт в 2001-2006 рр.; або пан Капітонов О. О., дуже відомий низкою рейдерських атак – багато чого відомо про його високопоставлені зв’язки у МВС (!), що дозволяло йому проводити свої "бізнес-операції" – та фактичний власник ТОВ "Етьєн-Вест", що взявся будувати об’єкт з 2006 року).
II. Жоден з будинків не введено в експлуатацію ні в 2001-2003 р. (як було заплановано за часів бюджетного фінансування). Ні в 2004 р. (як було заплановано за договором № 1/ДУ від "18" квітня 2008 р. між ГУ МВС України та Консорціумом "Укріндустрія", яка передала право будувати об’єкт БК "УкрАзіаБуд"). Ні в 2006 р. (як було заплановано за договором № 206-4А/03 від "15" березня 2006 р. між ГУ МВС України, БК "УкрАзіаБуд" та ТОВ "Етьєн-Вест"). Ні в 2008 р. (як було заплановано за додатковою угодою до договору № 206-4А/03). І немає ніякого шансу, якщо нічого не буде змінено, що який-небудь з будинків буде введено в експлуатацію вже в цьому 2010 р., або будь-коли. Це означає, що 127 млн. грн., що за паперами були витрачені на будівництво цього об’єкту з бюджету, 83 млн. грн. коштів, які надійшли від приватних інвесторів на рахунки БК "УкрАзіаБуд" були витрачені марно і держава ніколи не отримає те, на що ці гроші були витрачені, або повернення цих грошей зворотньо до бюджету.
III. З 2004 р. будівництво об’єкту практично припинено. Об’єкт починає руйнуватися. Стіни зроблені з пінобетонних блоків, які, під відкритими до дії зовнішнього середовища руйнуються за 2 роки під впливом низьких температур та вологи. Шибки не вставлено в металопластикові рами, що призводить до потрапляння вологи всередину будинків, руйнації внутрішніх стін, відділки, оздоблення, інженерно-технічних мереж, тощо, а також самих метало пластикових вікон та елементів фасаду. Невідомо стан ліфтового обладнання, що вже встановлено в будинках №№ 5 та 6. Технічні поверхи наповнені поіржавілим пожежним обладнанням та устаткуванням димовиведення. Звертаючи увагу на розміри цього комплексу та поверховість (34 поверхи), можливі витрати на відновлювально-ремонті роботи можуть бути значними, або руйнування може привести до значних техногенних аварій. Звертаємо Вашу увагу на те, що 2012 р. не за горами: Київ має чудову можливість мати грандіозний довгобуд або груду руїн на Євро-2012 – чудове вдосконалення іміджу міста в очах закордонних гостей!
IV. На цей час на добудову об’єкту потрібно близько 180 млн. грн. На об’єкті розпродано, або закладено в банк близько 95% відсотків площ, третина з них ті, які не були реалізованими, а дісталися черговому забудовнику ТОВ "Етьєн-вест". За даними Міністервства регіонального розвитку та будівництва об’єкт має ступінь готовності 70%. Проводиться експертиза. яка визначає рух коштів на обєкті. За попередніми даними: ГУ ВВ МВС України підтвердило лише 78 млн. грн. з 127 вкладених!!! ТОВ "Етьєн-вест" - підтверджує 30 млн. з 50 млн. грн. отриманих за кредитною лінією в банку "Фінанси та кредит", і що найдивніше сторони намагаються довести, що БК "УкрАзіаБуд" доводить лише 30 млн. грн. з 83 млн. отриманих від фізичних осіб!!!
V. Дивно чути й таке від представників ГУ ВВ МВС України: мовляв, житлової площі кожна сторона договору отримає стільки, скільки підтверджено коштів в експертизі. От і рахуйте, скільки квартир має дістатися БК "УкрАзіаБуд" яка отримала від фізичних осіб 83 млн. грн. а за підрахунками замовників експертизи, тобто ГУ ВВ МВС України, на будівництво дійшло лише 30 млн. Хоча є багато і свідків, і документів, і актів виконаних робіт, що безпосередньо будівництво розпочалося інтенсивно вестися лише тоді, коли приватні інвестори почали вкладати кошти, тобто з 2003 року до 2005 року.
VI. Виникає логічне запитання, де поділися вільні кошти? Може, це потрібно запитати у ГУ ВВ МВС України, яке як замовник будівництва підписувало акти виконаних робіт підрядникам?
VII. ТОВ "Етьєн-Вест" замість будівництва вело іншу комерційну діяльність на об’єкті (виготовляло металопластикові вікна в підвальних приміщеннях недобудованих будинків), здавало фасад під рекламні площі, тощо), продало майно, яке було закуплено за спеціальними замовленнями для будівництва цього об’єкту і яке ще буде конче потрібне для будівництва (наприклад декілька кілометрів силового електричного кабелю, який потрібен для підключення об’єкту до електричної мережі), та накопичило борги, не сплачуючи за електроенергію, тощо. Хто буде сплачувати ці борги, пов’язані з будівництвом об’єкту? Хочемо нагадати, що, наприклад, АК "Київенерго" відмовлялося відновити енергопостачання об’єкту у 2006 р., поки усі борги, які були накопичені БК "УкрАзіаБуд" за постачання електричної енергії на цей будмайданчик, не було сплачено… тоді ТОВ "Етьєн-вест". АК "Київенерго" байдуже, хто накопичує борги – вони триматимуть у заручниках будь-кого, хто захоче добудувати об’єкт за борги тих, хто будував його у минулому.
VIII. Нагадуємо, що у травні 2007 р. відкрито справу № 15/857-б про банкрутство БК "УкрАзіаБуд". Дуже дивним здається факт того, що головним кредитором у справі про банкрутство БК "УкрАзіаБуд" визнано ТОВ "Етьєн-вест" з боргом у 108 млн. грн. (!), який не мав ніяких контрактів з БК "УкрАзіаБуд". Дивним є і той факт, що ГУ ВВ МВС України подало кредиторських вимог до справи про банкрутство лише 22 млн. грн. Виникає запитання – що станом на 2007 рік не знали і не бачили, що не всі кошти надійшли до об’єкту чи комусь було тоді вигідно, не розголошувати куди поділилися кошти,?
IX. ТОВ "Етьєн-вест" не в змозі розрахуватися за відсотками за кредитну лінію, яка була надана банком "Фінанси та кредит". Дивним є факт того, що за рішенням Фастівського (!) суду (нагадаємо, що об’єкт розташовано в Деснянському районі, а ТОВ "Етьєн-вест" зареєстровано у Солом’янському районі м. Києва – але це не є дивним, якщо згадати рейдерські здібності пана Капітонова) ТОВ "Етьєн-вест" привласнив собі майнові права на всі вільні житлові та комерційні площі, включаючи паркінг… не збудувавши ще нічого. Визнання майнових прав на площі в об’єкті, не виконавши введення об’єкта в експлуатацію, є порушенням договору № 206-4А/03 зі сторони ТОВ "Етьєн-вест". Чи так ГУ МВС України пильнують інтереси держави? І майнові права на ті ж самі площі зараз є об’єктом застави у банку. Банкрут, знову банкрут… Гарна назва для фільму, але не для реального життя, зважаючи на те, що страждають невинні люди. ГУ ВВ МВС України має чудовий хист знаходити фінансово-неспроможні структури для будівництва цього об’єкту!
X. Здається, що банкрутство БК "УкрАзіаБуд", нескінченне підписання – перепідписання додаткових угод між ГУ МВС України та ТОВ "Етьєн-вест" є спробою уникнути відповідальності… поховати кінці в воду. Нема будівельної організації – нема питань. Не збудували у зазначений строк – підпишемо нову угоду… і так з року в рік! Також, увесь цей ланцюг банкрутств, договорів, додаткових угод та переуступок є нічим іншим, як спробою лишити нас законних прав на житло: "Ви в кого купували? От до них і йдіть. Що, їх вже нема? Ну, на нема і суду нема! Нічого не знаємо, нічого не можемо зробити…" ГУ ВВ МВС України ігнорує нас як клас – незважаючи на те, що майнові права на площі в об’єкті відступлені фізичним особам та багато з них вже мають права власності на часку в об’єкті незавершеного будівництва, жоден з підписаних документів не визначає цих фактів: усі площі поділені між ГУ ВВ МВС України, БК "УкрАзіаБуд" (фірма. яка у стадії банкрутства) та ТОВ "Етьєн-вест" (майже банкрут, що заклав площі у банку "Фінанси та кредит). Ми стали заручниками між держаними структурами та підрядниками, що дерибанять – але ніяк по-іншому ці дії назвати неможливо – бюджетні та приватні гроші. Здається, що об’єкт перетворюється на чорну діру, у якій зникають державні та приватні гроші. 2001-2003 рр. – держава, 2003-2005 рр. – фізичні особи (приватні інвестори), 2007-2008 рр. – банк "Фінанси та кредит"… Дежавю? Хто наступний?
XI. Усі свої прорахунки ГУ ВВ МВС України сподівається покрити за кошт фізичних осіб. Й так ми віддали останню копійчину, витратили заощадження, продали майно (включаючи житло), залізли у борги, щоб отримати омріяне житло або поліпшити житлові умови. Але ж ми не дійні корови: сплачувати за свої помилки, це одне, а сплачувати за себе та "за того хлопця" – ні! Ви ще досі дивуєтесь, чому населення України скорочується? Авжеж, Україна не для її "пересічних" громадян, а лише для генералів, дерибанщікив та рейдерів? Ми маємо факт геноциду середнього класу – класу, який є основую кожної сильної держави. Нагадуємо, ці люди не вимагали в держави допомоги вирішити їх житлові проблеми – вони проявили ініціативу і повірили, що вони самі можуть вирішити цю проблему, а Україна гарантуватиме їм їх конституційні права.
Як багато фактів, які підтверджують, що ГУ ВВ МВС України систематично доводило свою повну неспроможність збудувати цей об’єкт і мусить бути позбавлено статусу замовника цього об’єкту для запобігання наростання ще більшої фінансової прірви, яка пов’язана з будівництвом цього об’єкту.
А якщо й залишати цьому горе-замовнику статус замовника, то за однієї умови - отримання контролю приватних інвесторів за коштами, які в подальшому будуть надходити на будівництво об’єкту. Лише таким чином цей об’єкт наповниться мешканцями.
Якщо у держави є намір бути інвестиційно привабливою, вже зараз вона повинна зробити все для того, щоб захистити права та інтереси тих, хто вже став інвестором, не допустити брутального порушення конституційних прав громадян. Адже "держава повинна створювати умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність…" та "ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду" (ст. 47 Конституції України), сприяти розбудові громадянського суспільства в Україні.
З болем в душі майбутні жителі Дніпровських Веж