У Білій Церкві відзначили 20-річчя створення Станиці Братства ОУН-УПА

У Білій Церкві відзначили 20-річчя створення Станиці Братства ОУН-УПА

Герої залишаються героями і без папірця

Вони доживають останні роки. Вони пройшли крізь бої, потерпали від нестерпних умов перебування в підземних бункерах, вони залишилися незламними в своїй боротьбі за незалежність України, Вони вже не сподіваються на відновлення історичної справедливості. Вони – це колишні солдати Української Повстанської армії.

Хоча сказати «колишні» - буде несправедливим стосовно цих сивих воїнів. Упівці й досі не залишаються байдужими до процесів, які відбуваються в Україні. Їх часто можна побачити в перших рядах на маршах, демонстраціях і мітингах. Незважаючи на свої поважні літа і підірване радянськими концентраційними таборами здоров’я, старі солдати до останку стоять на сторожі національних інтересів. Бійців УПА вже залишилося дуже мало, і лиш вони можуть розказати, якою була боротьба українців проти комуно-фашистської навали.

Досі вважається, що осередки УПА існували і діяли лише на Західній Україні, та це не так – в Білій Церкві також існує станиця Братства ОУН-УПА імені Василя Якуб’яка. Нещодавно їй виповнилося двадцять років. Відзначити ювілейну дату її діяльності зібралося чимало білоцерківців. Треба віддати належне директору Білоцерківської гімназії №1 Борису Смутку за те, що в розпал антиукраїнської реакції він надав актовий зал для проведення урочистостей. Його учні підготували програму свята, в якій патріотична музика і вірші чергувалися з виступами гостей. Особливий щем викликала сцена споминів про бойових побратимів, які відійшли у вічність. Голова Білоцерківського Братства ОУН-УПА Теодор Дячун висловив подяку всім присутнім за те, що вони прийшли вшанувати комбатантів. Він розказав про створення станиці в місті та згадав про першого очільника цієї організації хорунжого УПА Василя Якуб’яка.

Це була неординарна постать. Народившись на Прикарпатті, Якубяк змолоду брав участь в визвольній боротьбі. Ставши хорунжим, неодноразово керував бойовим операціями. Під час однієї з них був поранений і попав у полон до МГБ. Був засуджений до розстріла, який замінили на 25 років більшовицької каторги і не мавши змогу повернутися на батьківщину, проживав у Білій Церкві. Брав активну участь в відновленні державної незалежності в кінці 80-х і на початку 90-х. Але рани і перебування в таборах давали про себе знати, Василь Якубяк помер 1994 року і похований в Білій Церкві.

Упівців прийшло привітати багато гостей, серед них центральною постаттю був голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Воїнів УПА залишилося одиниці. Здається, що за їх життя так і не буде зроблено кроку по визнанню упівців воюючою стороною в ІІ Світовій війні. Та в наших силах без державної допомоги віддавати їм шану як героям України.