Клуб Чиста політика: Податкова реформа - зворотній зв’язок з Чернігова

Клуб Чиста політика: Податкова реформа - зворотній зв’язок з Чернігова

Як вплинула податкова реформа на український бізнес? Як досягти конструктивного діалогу між державою та підприємцями? Чи можливо виховати сумлінного платника податків? Ці, та інші питання було розглянуто під час експертного обговорення в «Чистій політиці» 26 червня.

Ініціатором заходу стала Славутицька міська організація «Лабораторія малого бізнесу», яка за підтримки міжнародного фону «Відродження» здійснила громадський моніторинг та оцінку наслідків впровадження податкової реформи в рамках проекту «Податкова реформа – зворотній зв’язок» в Київській, Полтавській та Івано-Франківській областях. З результатами дослідження, чернігівських підприємців та представників органів місцевого самоврядування ознайомила керівник проекту Валентина Дарнопих.

«Згідно отриманих статистичних даних розхожа думка, що податкова реформа «закрила» велику кількість ФОПів не підтвердилась, - зазначила Валентина, - адже зменшення їх кількості на 2-5%% переважним чином має цілком об’єктивне підгрунтя. Мова йде про підприємців, що не вели підприємницьку діяльність або про тих, хто фактично перебував як найманий працівник, тобто був використаний у схемах ухилення від оподаткування, а згодом був переведений на трудові відносини».

Заступник керівника фінансового управління Чернігівської міської ради Олена Лисенко запевнила, що і в Чернігові ситуація з чисельністю приватних підприємств також стабільна.
«З початку 2011 року тенденція до закриття ФОПів трохи була, але вже в квітні ситуація вирівнялась. Це сталось переважним чином завдяки внесенню змін до Податкового кодексу щодо спрощенців», - каже пані Олена.
Податкова та бюджетна реформи загалом позитивно вплинули на розвиток міста, це дозволило створити більшу базу для проведення капітальних видатків . Єдина зміна, яку на думку пані Олени, необхідно внести до Податкового кодексу – це повернення місцевому бюджету збору за право використання місцевої символіки.

Що стосується інших даних дослідження, варто відзначити підтвердження гіпотези, що податкова реформа не сприяє розвитку малого бізнесу в Україні, не збільшила вона і чисельності зайнятих у малому бізнесі, і аж ніяк не надала нових можливостей для підприємців. Теза про зменшення перевірок фіскальними органами приватних підприємств згідно результатів дослідження підтвердилась лише частково, адже кількість планових перевірок зменшилась, а позапланових, навпаки, зросла більше ніж у 1,5 рази.

Результати дослідження також вказали на низьку роль органів місцевого самоврядування в проведенні консультативно-роз’яснювальних робіт з підприємцями та населенням в період впровадження реформи та на пасивність бізнесу та громади в обговоренні та наданні пропозицій в період обговорення та доопрацювання проекту Податкового Кодексу.

З останнім твердженням не погодився Віктор Лазар, голова єдиного представницького органу сторони роботодавців Чернігівської області. Він запевнив, що разом з іншими підприємцями подав більше 500 пропозицій та зауважень до проекту. Пан Лазар впевнений, що Податковий кодекс має допомагати ефективно наповнювати бюджети, а не змушувати підприємців ухилятись від сплати податків, отож наразі він потребує суттєвих змін. Необхідно сідати за круглий стіл представникам влади, бізнесу, податкових служб і компетентно всім разом вирішувати наріжні проблеми нового податкового законодавства.

«Мобілізують кошти, створюють бюджети не фіскальні органи, їх створюють підприємства. Сьогодні ми маємо таку податкову систему, яка саму себе з’їдає, підприємець не може працювати в таких умовах. Чого очікував бізнес від податкової реформи? Ми очікували, що буде 5 податків замість 147. Якби я був бухгалтером, я б створив бухгалтерську революцію», - говорить пан Лазар.
На думку пана Лазара, не сприяє розвитку підприємництва і збільшення орендної плати на землю, яка в деяких випадках збільшилась у 12 разів. Ці кошти неможливо віднайти, їх потрібно якимось чином заробити.

Попри все майже половина опитаних підприємців (49,2%) готові підтримати податкову політику держави і сумлінно сплачувати податки, у разі, якщо ця політика буде чесною по відношенню до власників бізнесу, ще 4,6 % підприємців готові підтримати податкову політику держави безумовно, і лише 20% опитаних зневірились в ефективності взаємодії влади та підприємців, отож виказали небажання підтримувати податкову політику за будь-яких умов.
«Для мене став неочікуваним результат, що майже третина населення готова відстоювати свої права як платника податків на майдані, та вважає такі дії результативними у разі, якщо держава не змінить свою політику», - зазначила наприкінці презентації результатів дослідження «Податкова реформа- зворотній зв’язок» керівник проекту Валентина Дарнопих. – Реформа потребує участі громади у розробці спільного бачення та стратегії змін. Саме ці етапи були проігноровані владою, а без їх реалізації подальший розвиток реформи є дуже проблематичним».