Фестиваль Тустань. Повернення середньовічної казки

Фестиваль Тустань. Повернення середньовічної казки

Нещодавно у с. Урич Сколівського району на Львівщині пройшов сьомий за ліком фестиваль української середньовічної культури "Ту стань". Щороку намагаюсь відвідувати цей фестиваль, адже він наче повертає мене у ті часи, коли найбільшою цінністю були честь, стосунки між людьми, почуття, а не гроші та багатство, як тепер.

Територією фестивалю є підніжжя скелі Камінь, на якій колись в давнину русичі побудували неприступну фортецю Тустань (тобто "тут стань", в Галичині й досі замість "тут" кажуть "ту"). Початки фортеці відносять до 9 ст, коли вона була одним із центрів племінного об`єднання білих хорватів. Згодом вона увійшла до складу Київської Русі після підкорення Володимиром Великим згаданих племен. Фортеця охороняла кілька карпатських перевалів, соляний шлях із Дрогобича до Угорщини та одну із віток Великого шовкового шляху та служила митницею.

Згідно інформації отриманої в музеї у с. Урич, фортеця жодного разу не була взята ворожими військами. У свій час хан Батий намагався здобути Тустань, та пройшовши кілька оборонних рубежів фортеці, він зупинився перед неприступними скелями, на яких знаходився останній рубіж оборонних споруд та відступив.
Слід зазначити, що до побудови фортеці на тустанських скелях люди проживали ще в палеоліт (збереглись видряпані ними наскельні зображення диких тварин) та тут існували язичницькі святилища ще із 3-2 тис. до н. е. Зокрема збереглось зображення на скелі обрисів обличчя одного із фракійських божеств. Згодом на початку нашої ери тут здійснювали свої релігійні обряди слов`яни, які залишили по собі на скелях чимало солярних знаків та символ Перуна - сокири.

Крім, власне, Каменю - основного масиву скель, у лісах заховано ще два інші масиви: Острий камінь та Мала скеля, які залишаються ще майже не дослідженими. На Острому камені збереглись сліди пазів для деревини та резервуар для води, видовбаний у скелі. Очевидно, тут також були оборонні споруди. Щодо Малої скелі, археологи сходяться на думці, що якогось оособливого значення в системі оборонних споруд ці камені не мали.

З трьох масивів скель найбільш мене привабив Острий камінь, оскільки на Камені надто все "оцивілізовано": вхід до багатьох частин скелі уже ось як кілька років закрили огорожею та для зручності туристів стежки до дитинця вимостили дошками. На Острому камені ж все залишилось у первозданному вигляді. Щоб добратись до вершини скелі, слід було дряпатись по слизькій землі та камені, тримаючись за коріння дерев та виступи скелі. Однак, ці зусилля були варті того, бо з вершини відкривався неймовірної краси вид на Камінь, гори та ліси навкруг, які ще парували після пробудження від ранкового сну.

Сам фестиваль пройшов на досить непоганому рівні, хоча були деякі проблеми зі звуком та кількість майстрів була дещо меншою ніж торік. Однак це все з головою компенсувалось неповторною природою та казковою атмосферою фесту.

Дійство тривало три дні. У п`ятницю відбувалась більше підготовча частина фестивалю: майстри розкладались, розбудовувався середньовічний табір рицарів, облаштовувалась сцена.

У суботу о 13.00 відбулось відкриття "Ту стані 2012" святковою літургією, після якої територія фестивалю завирувала середньовічним життям: повсюди бігали скоморохи, показували вистави, перед сценою відбувались бої рицарів, на ігрових майданчиках гості мали можливість випробувати свою силу та спритність у середньовічних змаганнях, на ярмарку можна було скуштувати народних чи середньовічних страв, придбати собі амулет, випробувати себе у якомусь ремеслі чи просто приміряти обладунки, а у дитинці оволодіти грою на трембіті, розі чи дримбі. Ввечері на великій сцені розпочався концерт колективів, які виконували середньовічну та етномузику. Найбільш запам`ятався виступ гурту "Йорий Клоц", які виконували автентичні пісні різних регіонів України: Карпат, Полісся, Сіверщини та ін. Свій виступ вони поєднали із виступом театру тіней "Див", який відтворював сюжети давньої слов`янської міфології, зокрема про Ярила та Лелю. Також запам`ятався білоруський гурт "Irdorath", волинки та барабани якого створювали просто шалений драйв під скелями Каменю. Ввечері на гостей "Ту стані" чекало грандіозне дійство - відтворення нічного штурму фортеці татарами. При запалених смолоскипах татарські воїни намагались спочатку штурмом взяти фортецю, потім їхні лучники намагались вогняними стрілами підпалити дерев`яні оборонні споруди, а згодом за допомогою тарана азіати хотіли зруйнувати ворота Тустані та вдертись до середини. Однак, оборонці вистояли, відбивали неодноразові напади ханського війська та завдавали значної шкоди ворогові.

У неділю середньовічне місто продовжувало жити тим же ж ритмом, як і в суботу, однак, гроза у другій половині дня досить розігнала відвідувачів та примусила деяких майстрів зібратись та виїхати з фестивалю. Найбільш запам`ятались цього дня імітація двобою середньовічних вершників, виступ гуртів "Вертеп", "Ойкумена", "Cherry band", "Дивні", "Irdorath" (уже на великій сцені). Епогеєм фестивалю стало лазерне дійство, спроектоване на скелях та навколишніх лісах, яке відтворювало народження тустанської птахи, боротьбу русичів із змієм та побудову фортеці.

На цьому середньовічна казка, яка тривала три дні, завершилась і наступного дня вже треба було повертатись у буденну реальність, у якій шукатиму наступних казок...